Новини

“Немає сенсу відроджувати стару економіку і стару державу”, – підсумки відкритої дискусії на тему стійкості на Львівщині

7 грудня 2022 року відбулося відкрите засідання регіональної платформи на тему “Львівщина в умовах війни: джерела стійкості, ризики та потенціал адаптації”, організоване Національною платформою стійкості та згуртованості. Модерувала захід Оксана Івасів – регіональна координаторка Національної платформи у Львівській області.

На початку дискусії учасників привітав ректор Українського католицького університету о. Богдан Прах. Посилаючись на девіз Євросоюзу “Прямуємо разом”, він підкреслив, наскільки важливо бути зараз разом, щоб наблизити перемогу. 

Також з вітальними словами виступили представники влади. 

Андрій Москаленко, перший заступник міського голови Львова, згадав, що сьогодні відзначається День місцевого самоврядування. На його думку, самоврядування – це насамперед самоорганізація спільнот, які діють, не чекаючи на дзвінок або вказівку, й тим демонструють стійкість. 

Директор департаменту економічної політики ЛОВА Степан Куйбіда зазначив, що Львівщина стала прихистком для ВПО, а також релокованих підприємств. Відповісти на виклики допомогла колаборація влади, громадянського суспільства і бізнесу. Про необхідність спільної справи як запоруки стійкості в ситуації безпрецедентних викликів загадав й Роман Андерс, директор департаменту соціального захисту населення ЛОВА.

Співзасновники Національної платформи коротко розповіли про феномен української стійкості та окреслили загальну рамку дискусії. 

Олег Саакян вважає, що досвід Львівщини варто аналізувати як з точки зору позитивних прикладів, так і викликів, бо він може стати в нагоді й іншим регіонам. Наразі Україна складається з окупованих, прифронтових та тилових територій, але треба забезпечувати їх зв’язність. Тому конкретні прояви стійкості можуть бути масштабовані. 

Юлія Тищенко зазначила, що Львівська область, де раніше не було гострих соціальних суперечок, зіткнулася з новими викликами. Це й прийом ВПО, й облаштування релокованого бізнесу, й обстріли, не зважаючи на те, що тут начебто тил. Одне з завдань регіональної платформи – з’ясувати, як ці виклики можуть відобразитися на регіональній стійкості, а також обговорити потенціал області для перспективного відновлення. 

Важливо визначити, в чому секрет української стійкості, а також працювати над тим, щоб вона проявлялася не тільки ad hoc, але стала системним явищем. Так вважає Володимир Лупацій.

Він назвав декілька викликів для нашої стійкості. Україна виявилася здатною підтримувати єдність цивільного та військового керівництва. Але наразі саме ЗСУ є драйверами змін, й політики не мають від них відставати. Політичне єднання, яке є зараз, базується на опору ворогові, проте більш надійний фундамент – це проєктування майбутнього. Країна має стати більш привабливою для тих, хто виїхав з неї через війну, аби вони повернулися.

Причому йдеться не стільки про відновлення, скільки про розбудову – і нової економіки, і нової держави.

Дискусія складалася з трьох частин. Перша була присвячена стійкості регіональної економіки, у тому числі – з огляду на “зимові виклики”. Цю частину відкрив виступ Ярослава Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

За його словами, відразу після повномасштабного нападу рф головним завданням було зберегти життєдіяльність й економіки, й країни в цілому у стресових умовах. “Якорями” стійкості виявилися підприємництво, комунікація (мобільний інтернет, додаток “Дія” тощо), децентралізація (адже громади взяли на себе питання безпеки) та громадянське суспільство з його волонтерським рухом. На той момент це вже були усталені практики. 

Зараз акцент дещо змістився: стійкість – це насамперед здатність зберігати та відновлювати функціональність. Іншими словами – адаптивність. Їй сприяє мережева модель взаємодії – і між громадами, і між бізнесами, які можуть утворювати територіальні секторальні мережі. Наприклад, комунікаційну, продовольчу тощо. На Львівщині розроблена Концепція соціально-економічної адаптації під час війни – цей досвід варто поширити й на інші регіони. 

Степан Куйбіда розповів, як влада Львівської області підтримує релокований бізнес. Інструменти для цього – безповоротна грошова допомога (разом з донорськими ресурсами це до 400 тис. грн.), а також “адресні ваучери” на маркетинг, бо треба шукати нові ринки, сертифікацію, закупівлю обладнання тощо. Водночас слід підвищувати спроможність громад, бо повноважень долати кризи в них достатньо. 


Що безповоротно змінить війна в українській економіці та веденні бізнесу? На це питання відповіли Тарас Ємейко, керівник Інвест-офісу, та Оксана Новікова, підприємниця та засновниця мережі “Кримська перепічка”. 

Сьогодні безробіття сягає “рекордного” показника у 35%. Великі підприємства, розташовані здебільшого на сході та півдні країни, зупинили роботу. Багато бізнесів перемістилися на захід Україну – не тільки через безпеку, але з причин логістики (бо ринки тепер у ЄС) та пошуку співробітників (у тому числі, серед ВПО). 

Війна є не тільки викликом, вона відкриває економічні можливості. Донори навряд чи будуть вкладатися у відновлення домн та іншого застарілого виробництва. Стійкість – за малим і середнім бізнесом. Запуск економіки відбудеться через нього, як було, наприклад, у Польщі. Вже зараз бізнес йде в ті громади, де є люди та інфраструктура, тому ОТГ мають розуміти, що це для них шанс. 

Модель ведення бізнесу також змінюватиметься, бо у кризових умовах головною інституційною цінністю стає довіра. 

“Немає сенсу відроджувати стару економіку і стару державу”, - резюмувала Оксана Новікова.

У другій частині дискусії йшлося про стійкість територіальних громад. Їх керівники, а також представники благодійних фондів та громадських проєктів, які працюють в громадах і з громадами, визначили декілька проявів стійкості, кожен з яких підтверджується досвідом:

  • мережевість

Галина Бордунпозаштатний радник голови обласної державної адміністрації з соціально-економічних питань розповіла про створення консультативно-координаційних центрів в громадах. Все починалося з пункту психологічної та медичної допомоги на вокзалі. Але завдяки партнерству з декількома департаментами та взаємодії з бізнесом, органами місцевого самоврядування, релігійними спільнотами та самими ВПО, вдалося створити дієву мережу, яка надає юридичну допомогу, психологічну підтримку, медичну допомогу та допомагає шукати роботу. 

Стійкості сприяє конкуренція між громадами, зокрема – зі створення сприятливих умов для бізнесу, розповів Юрій Гамар, який є головою Самбору. Відповідати на виклики зими району допомагають міста-партнери з Європи, з якими налагоджені зв’язки. 

  • адаптивність

Як працювати ЦНАПу, коли немає доступу до реєстрів? Про це розповіла Валентина Бартошок, директорка департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради.

Розуміючи, що доступ до інформації критично важливий, ЦНАП організував два кол-центри, які консультували навіть мешканців інших регіонів. Також працівники швидко налагодили співпрацю з міграційною службою, аби люди могли відновлювати документи та отримувати статус ВПО. До речі, саме для ВПО були відкриті додаткові пункти. 

  • децентралізація

Громадам потрібні оновлені стратегії: як вони будуть рухатися після перемоги? Причому покладаючись переважно на власний потенціал, а не зовнішню допомогу. Про необхідність думати про це вже зараз сказав Олександр Волошинський, керівник регіонального офісу проект USAID “ГОВЕРЛА”. Проєкт працює у 10 громадах. Він допоміг їм не лише підготуватися до зими, закупивши зимові палатки та генератори, але й підтримує стратегування, бо громадам варто сконцентруватися на 2-3 головних завданнях, також знайти власну “цікавинку” (відмінність від інших). 

  • інклюзія

Насамперед, йдеться про інтеграцію ВПО. Тому всі благодійні фонди та громадські організації, які працюють з біженцями, надають не тільки гуманітарну допомогу, але також інформують їх про права, підтримують ініціативи самих ВПО, допомагаючи створити ГО, також проводять навчання для очільників ОТГ Львівщини. Крім того, відкриваються мовні курси, проводяться екскурсії, створюються програми для дітей ВПО, впроваджуються пільгові умови оренди для релокованих підприємств. 

Ролі громадянського суспільства та суспільній стійкості була присвячена третя частина дискусії Окрім розповіді про свою діяльність, учасники оприлюднили декілька загальних підходів:

- ВПО, в першу чергу, українці. На відміну від інших країн, в Україні вони мають соціальні гарантії та можуть скористатися власною освітою і навичками. Тому для пришвидшення адаптації їм потрібно виходити з “бульбашки” місць компактного проживання. Допомогти окремим домогосподарствам важче, ніж центру тимчасового розміщення, однак це важливо, щоб людина влилася у середовище. Про це розповів Роман Андерс.

Єлизавета Колеснікова, регіональна координаторка ГО “Крим СОС” у Львівській області, підтвердила, що інтеграції ВПО заважає “синдром відкладеного життя”. “Крим СОС” підтримує ініціативи переселенців та їх організації, у тому числі – релоковані.

- Окремих форм інтеграції потребують люди з обмеженими можливостями (і цивільні, і військові), а також люди похилого віку. Часто вони потребують догляду, але заслуговують на достойне життя, навіть якщо йдеться про спеціалізовані центри. 

- Важливо зберегти інституційну стійкість самих громадських організацій, вважає Оксана Дащаківська з Львівського офісу Фонду “Відродження”. Громадськість відповідає на кризу, але повномасштабна війна триває вже 9 місяців, отже, кризова відповідь має поступитися сталим практикам. На локальному рівні для пошуку рецептів згуртованості треба бути відкритими для діалогу.

Підсумовуючи відкрите обговорення, Олег Саакян зауважив: дискусія допомогла визначити не тільки те, що ми робимо, але й як ми це робимо, іншими словами – в чому джерело стійкості. Це той доробок, який варто взяти у майбутнє, аби не стався відкат до довоєнних часів. 

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 70 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Побудова стійкості в конфлікті шляхом діалогу”.