Учасники заходу обговорювали, яке “домашнє завдання” має виконати Україна на шляху до ЄС і що можемо зробити задля трансформації Європейського Союзу, що є неминучою з огляду на воєнні загрози.
Усі спікери дійшли згоди у тому, що європейська інтеграція України – це двосторонній процес та двосторонні зусилля. Україна зробить Європу сильнішою. Вперше за історію ЄС спільнота готова прийняти до себе країну, де точаться активні бойові дії. Це – визнання спільних цивілізаційних цілей, але також – спільних цивілізаційних кордонів.
Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, наголосив на тому, що наш статус кандидата у члени ЄС добре прокреслив геополітичне протистояння. Він також відзначив, що європейські устремління дорого коштували Україні, адже це була головна вимога Революції Гідності.
Зараз ми маємо сконцентруватися на виконанні технічних завдань членства, але треба розуміти, що українці вже просунулися на цьому шляху набагато далі, ніж це собі уявляють деякі західні політики.
Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що рішення про надання статусу кандидата до вступу в ЄС для України – водночас історичне рішення і для самої Європи.
Разом з тим, наша держава не повинна втратити динаміку європрагнень. Для цього потрібно підтримувати взаємодію всіх гілок влади та влади із громадянським суспільством. Координувати зусилля тих, хто дотичний до євроінтеграції. Посилювати політичну волю до ухвалення складних і подекуди непопулярних рішень. А також – зміцнювати інституційну спроможність, адже новий статус – це нові внутрішні правила.
Співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян виокремив три треки на нашому шляху до Європи. Це незворотні реформи і збереження тих “низових” практик, які виникли в Україні після 24 лютого 2022 року. Це розбудова України на нових ідейних засадах, яка зробить остаточно неможливим повернення до «УРСР». Це посилення стійкості громадянського суспільства, котре знову “підстрахувало” державу.
Формула української стійкості – це опірність, самоорганізація та адаптація до викликів.
“Щоб стати членом ЄС, нам потрібно виконати велике завдання, але шлях здолає той, хто йде”, - таку думку висловила Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації. Вона також наголосила на проблемах українського бізнесу, пов’язаних з війною, та закликала краще комунікувати ті досягнення, які ми вже маємо.
“Надавши нам статус кандидата під час війни, ЄС продемонстрував, що готовий до нелінійних, нестандартних кроків”, - зауважив у виступі співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій.
Він наголосив, що євроінтеграція має бути безпечною, тобто – посилювати нашу здатність до самовідновлення.
Серед практичних кроків підготовки до вступу в ЄС Володимир Лупацій виділив створення експертно-аналітичного майданчика для підготовки політичних рішень, посилення співпраці з країнами, які головують у ЄС, а також – ухвалення антикризових планів, зокрема тих, що підвищують економічну стійкість регіонів в умовах війни.
Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики “Українська призма”, розкритикував попередню політику ЄС щодо України, коли нам пропонувалося співробітництво, але нічого конкретно не обіцялося. Також хибним експерт вважає скорочення оборонних замовлень у країнах Європи. Крім того, перегляду підлягає й політика щодо санкцій, бо навіть зараз вона не спрацьовує так, як мала б.
Разом з тим, вже сьогодні Україна може бути корисною Європі. Наприклад, це стосується прогресу України у цифрових технологіях. Спільний “цифровий союз” стане нашим реальним внеском.
Головне досягнення – Україна більше не сприймається ЄС як “буферна зона”. Ми великою ціною позбуваємося вакууму безпеки. Про це сказала Марія Золкіна, політична аналітикіня фонду “Демократичні ініціативи”.
На її думку, ми також маємо системно протистояти наративам росії, яка намагається знецінити наш статус кандидата в інформаційному просторі.
Також Україні слід подумати про нові альянси з нашими найближчими союзниками, а це – країни Балтії, Чехія, Польща, Фінляндія, Швеція та деякі інші. Ці держави є адвокатами безпеки на східних кордонах ЄС.
Підбиваючи підсумки дискусії, її учасники наголосили на суб’єктності України у процесі євроінтеграції.
“Зараз відбувається велика шахова гра, де Україна нарешті стала гравцем, а не фігурою”, - сказав Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм аналітичного центру “Український інститут майбутнього”.
Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 70 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу”.