У заході взяли участь представники Одеської обласної державної адміністрації, експерти, науковці та громадські діячі. Модерував дискусію Артем Филипенко, завідувач сектору досліджень південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень.
Основне завдання круглого столу визначив співзасновник Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Володимир Лупацій.
Нещодавно ухвалена Державна стратегія регіонального розвитку – єдиний системний документ, який ставить за мету формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному та інших вимірах. Отже, необхідно з’ясувати, як ці завдання реалізуватимуться на рівні Одеської області, які специфічні ризики для згуртованості існують в регіоні та яким чином можливо на них відповісти у випереджальному режимі.
Співзасновниця Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Юлія Тищенкоуточнила: у Стратегії соціально-економічного розвитку Одеської області є положення, які стосуються згуртованості, але варто розширити цей список, виходячи з сьогоднішніх реалій.
Її колега, політолог Олег Саакян додав, що метою обговорення є формулювання системних рішень, актуальних для Одещини, але й релевантних для масштабування на загальнонаціональному рівні.
Говорячи про місцеві виклики соціальній згуртованості, спікери, зокрема, згадали про:
- неузгодженість “великих” (державних, обласних) стратегій з інтересами ОТГ, а також конфлікти між “ядром” новостворених ОТГ і тими населеними пунктами, які приєдналися пізніше;
- низьку кваліфікацію та обізнаність посадовців ОТГ, які наразі не до кінця розуміють обсяг власних повноважень та обов’язків;
- нерозвиненість інфраструктури в низці ОТГ (поганий інтернет-зв’язок, відсутність достатніх коштів на утримання культурних закладів, закриття шкіл після укрупнення районів без відповідної “компенсації” тощо);
- економічні диспропорції між ОТГ, що розташовані в різних частинах області: якщо громади на узбережжі фінансово сталі, то низка інших переживають складні часи;
- домінування серед більшості населення радянського патерну про “владу, яка має покращити наше життя, бо від нас самих нічого не залежить”, що ментально обмежує ініціативність громад та громадян;
- ідеологічні розколи, пов’язані з історичною специфікою “одеської ідентичності”, яка колись протиставлялась радянській, а тепер – українській, активною русифікацією регіону та впливом “проросійських” ЗМІ. І хоча наразі небезпеки “Новоросії 2.0” не існує, проте наявні розколи можуть бути використані для розхитування ситуації й провокацій.
Водночас учасники дискусії висловили пропозиції щодо зміцнення стійкості та інтегрованості, а також розповіли про успішні проєкти, які вже реалізуються в цій сфері, а саме:
- розбудова інститутів, які сприятимуть формуванню сталих та економічно успішних громад.
Зокрема, йдеться про агенції регіонального розвитку. Директор такої агенції, нещодавно зареєстрованої в Одеській області, Олександр Славський розповів, що вона має стати своєрідним “сервісним центром” для громад, даючи їм прямий доступ до експертної допомоги та донорських коштів. Також Агенція реалізовуватиме програми з підтримки підприємництва та туризму.
- допомога населенню та органам самоврядування ОТГ, аби вони могли покращити економічне становище в рамках програм місцевого розвитку.
Це певним чином зніматиме соціальну напругу, вважає представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в південних областях Олександр Остапенко.
- забезпечення представництва всіх населених пунктів на рівні керівних органів ОТГ, розбудова “локальної демократії” (бюджети участі, молодіжні ради тощо) та інклюзивне формування статутів ОТГ, який визначає правила існування громади.
Ці пропозиції висловила заступниця голови ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”Олександра Калашникова.
- більша увага до гуманітарних аспектів соціальної згуртованості.
Так, Ярослава Різникова (заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації – начальник управління культури, національностей та релігій) вважає, що варто акцентувати питання історичної та культурної спадщини. Зокрема – розвиваючи туризм (не лише “морський”, але й культурний та фестивальний) та створюючи в ОТГ майданчики для комунікації.
- розвиток краудфандингових платформ з добровільного фінансування громадських ініціатив та рухів.
В Одесі вже є дві такі платформи, поширена практика громадських бюджетів на різних рівнях, створюються громадські простори, наголосив керівник південного представництва Міжнародного фонду “Відродження” Євген Попов. Він вважає, що залучення громадян до подібних проєктів сприяє соціальній згуртованості.
- використання підприємницького потенціалу області та розвиток співробітництва між ОТГ за конкретними нагальними проблемами (транспорт, дороги, соціальна інфраструктура тощо).
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло вважає, що громади (у позитивному сенсі) вимушені кооперуватися між собою, адже власних ресурсів замало для економічного розвитку. Водночас держава має допомагати новоствореним ОТГ, надаючи їм відповідні управлінські та технічні інструменти.
“Є старі проблеми, але також з’являються нові можливості”, – резюмував обговорення ВолодимирЛупацій. Він висловив побажання щодо проведення подібних дискусій на постійній основі, а також запевнив, що всі пропозицій будуть зібрані в policy paper та передані органам центральної влади.