Підсумком став агрегований показник “індекс безпечної реінтеграції” – він склав 3,7 балів з 10.
Ефективність дій органів влади щодо реінтеграції підконтрольних і тимчасово окупованих територій експерти оцінили лише на “задовільно”. Найвищий бал (4,1 бал з 10) отримали дипломатичні ініціативи влади щодо врегулювання конфлікту на сході України і відновлення територіальної цілісності.
Коментуючи результати опитування, учасники зазначили, що 2021 рік ознаменувався низкою ініціатив української сторони гуманітарного, безпекового характеру (освіта, відкриття КПВВ, плани економічного розвитку підконтрольних територій), водночас бракує стратегічних підходів до безпечної реінтеграції, а вирішення багатьох гуманітарних проблем російською стороною було поставлено у залежність від політичних треків Мінського процесу.
Як зауважила співзасновниця Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Юлія Тищенко, невисокий індекс безпечної реінтеграції – це скоріше очікування змін, анонси стосовно майбутнього в конкретних політиках та практиках інтеграції. Водночас ми бачимо відсутність поступу у Мінському процесі, перемовинах у Нормандському форматі.
З іншого боку, прогрес у врегулюванні конфлікту блокує країна-агресор: російська сторона не налаштована просуватись вперед без визнання Україною втрати АР Крим.
У першій частині обговорення учасники спробували “підбити баланс” досягнень та “слабких місць” безпечної реінтеграції у 2020 році.
Серед позитивних моментів найчастіше згадувалися зменшення інтенсивності обстрілів, обмін полоненими, відкриття КПВВ (та їх робота з української сторони навіть у карантин), запровадження мобільних центрів надання послуг мешканцям ТОТ, прогрес у забезпеченні житлом ВПО, затвердження спрощеної системи вступу до українських вишів для абітурієнтів з ТОТ.
Водночас залишаються й серйозні ризики. Перш за все – пов’язані з позицією Росії.
За словами Михайла Пашкова, співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Українського центру економічних та політичних досліджень імені О. Разумкова, перемир’я не є гарантією того, що РФ не ініціює чергове воєнне загострення. Під час пандемії Росія змінила конституцію, остаточно перетворившись на поліцейську державу з агресивною зовнішньою політикою. Україні потрібне стратегічне бачення відносин з РФ. Також на часі – перегляд Мінських домовленостей.
Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь також вважає, що Мінські домовленості у теперішньому вигляді – це скоріше “план руйнації України, аніж врегулювання конфлікту”. Слідування ним призведе до Придністровського сценарію.
Юлія Тищенко бачить небезпеку у тому, що Росія намагається нав’язати свій формат перемовин та активізує спроби легітимізувати представників так званих “ДНР-ЛНР” як у рамках ТКГ, і на рівні ООН.
Гуманітарні питання, завдяки яким можливо було б просувати безпечну реінтеграцію, наразі залежать від політичного треку. До того ж пандемія значно знизила мобільність населення, а отже, й кількість контактів між жителями підконтрольної та непідконтрольної території.
Ще один суттєвий недолік, про який говорили експерти – брак інтегрального бачення щодо конкретних заходів та цілей безпечної реінтеграції в її різних аспектах.
Так, співзасновник Національної платформи Олег Саакян відзначив як позитив готовність влади стимулювати випереджальний розвиток підконтрольних територій на сході та посилювати зв’язність регіону з усією країною, проте цим планам не вистачає системності.
У другій половині дискусії експерти поділилися своїми прогнозами стосовно динаміки та напрямків безпечної реінтеграції у наступному році, а також визначили моменти, на яких варто було б зробити акцент.
- переосмислення угод і форматів врегулювання конфлікту. Наприклад – перегляд алгоритму виконання Мінських домовленостей (Михайло Пашков) та залучення США і Великої Британії до Нормандського формату (Михайло Самусь).
- активізацію зусиль на дипломатичному напряму: розширення кола держав, які підтримують Україну та “робота” з ЄС щодо збереження санкцій проти Росії (Михайло Пашков, Юлія Тищенко).
- пріоритетний розвиток підконтрольних територій в контексті єдиної держави та посилення соціальної згуртованості, яка є фундаментом стійкості. Для того, щоб своєчасно попереджувати ризики, держава має замовити дослідження Індексу соціальної згуртованості (співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій).
- продовження тактики “малих кроків” у гуманітарній сфері та реалізацію пакету “мір довіри” для мешканців ТОТ (Олег Саакян), підтримання зв’язків з ними, у тому числі – через переведення низки послуг у «цифру» (Олена Захарова).
- об’єднання зусиль представників влади та експертів для розробки єдиної (інтегральної) стратегії безпечної реінтеграції (Юлія Біденко).
Наприкінці обговорення спікери взяли участь у бліц-опитуванні та стисло відповіли на питання, від чого залежить успіх реінтеграції. Майже всі погодилися, що від нас самих та успіху України.