Новини

Українці стали ближчими один до одного, – підсумки онлайн-марафону

Кожен учасник розповів свою історію пошуку відповідей на новітні виклики.
Людмила Черкез з “Координаційного штабу волонтерів Дніпра” розповіла, що наразі їх організація налічує понад 650 волонтерів. Вони працюють за 37 напрямками. Зокрема, допомагають у забезпеченні Збройних Сил України, Територіальної оборони, збирають і надають гуманітарну допомогу вимушеним переселенцям, евакуюють людей з гарячих точок, готують гарячу їжу у Дніпрі для переселенців та військових тощо. 
“Координаційний штаб волонтерів Дніпра” має чітку структуру, у кожного волонтера – своя зона відповідальності. Організація веде активну комунікацію у соціальних мережах і взаємодіє з місцевою владою. 

“Heart to Heart” (м. Жешув, Польща) має власне організаційне ядро. Воно складається з шести волонтерів. Організація була створена за ініціативою Яни Макарської, яка тривалий час живе у місті. Коли почалася війна, вона звернулася до місцевих небайдужих підприємців з проханням надати приміщення. На це прохання відгукнулися, і дуже швидко у Жешуві було створено пункт збору допомоги для мешканців України. 

Наразі “Heart to Heart” співпрацює з Дрогобицькою міською радою, яка надсилає заявки на допомогу і транспорт для доставки вантажів в Україну. За словами Яни, з початку діяльності  “Heart to Heart” працює лише з авторизованими заявками, переважно органів місцевої влади і відгукується винятково на офіційні листи організацій. Це допомагає уникнути прикрих випадків нецільового або неефективного використання гуманітарної допомоги. 

Наталія Немеришина з “Сімейних молочних ферм” розповіла, що їх організація існує з 2017 року й допомагає людям, які мешкають у сільській місцевості, створити власну справу. 

У ідеологів проєкту були амбітні плани, але війна їх відкоригувала. Наразі мережа “Сімейних молочних ферм”, яка налічує 167 ферм у західній та східній частини країни, працює не лише на економічному фронті, але й допомагає ЗСУ та вимушеним переселенцям. Кожна ферма передає молоко армії та приймає у себе людей, які виїжджають із зони бойових дій. У проєкту є сайт та сторінки у соціальних мережах. Через ці платформи “Сімейні молочні ферми” збирають і розподіляять необхідну допомогу. 

Вікторія Степанова, представниця організації “Волонтери Закарпаття”, розповіла, що їхня організація працює ще з 2014 року. Фактично, це об’єднання волонтерів усієї Закарпатської області. Наразі організація налічує понад 70 “головних” волонтерів за різними напрямками діяльності. Зокрема, “Волонтери Закарпаття” опікуються питаннями допомоги ЗСУ, Територіальної оборони, вимушеним переселенцям, онкохворим, малозабезпеченим. 

Організація системно працює з донорами і реалізує соціальні, освітні та екологічні проєкти. Але наразі основні зусилля “Волонтерів Закарпаття” спрямовані на допомогу військовим. 

Ініціатори та представники волонтерських організацій дали власні поради, як посилити згуртованість в Україні і на що варто звернути увагу у роботі в громадському секторі. 

Серед них: 
  • розвивати горизонтальні зв’язки та нетворкінг. Це дуже допомагає, коли потрібно швидко знайти щось або організувати роботу у стані форс-мажору;  
  • діяти, навіть коли не маєш досвіду. Якщо є бажання і наполегливість, результат обов’язково прийде; 
  • розподілити ролі та обов’язки всередині організації, визначити пріоритети; 
  • приділяти час комунікації, активно вести сторінки у соціальних мережах, розповідати про свою роботу; 
  • працювати з командою, мотивувати людей, які працюють в організації;  
  • знаходити час для себе та спілкування з друзями та рідними, працювати з психологом, щоб запобігти емоційному вигорянню.

За словами співзасновниці Національної платформи стійкості і згуртованості Юлії Тищенко, всі українці стали ближчими один до одного. Кожний має свій унікальний досвід.
Систематизувати та відрефлексувати уроки згуртованості – одне з завдань Національної платформи.