Новини

Вимушені переселенці та релокований бізнес – нові ресурси для приймаючих громад, – підсумки відкритої дискусії

Ключовими спікерами були регіональні координатори Національної платформи, які розповіли про приклади стійкості у своїх регіонах, наявні виклики та проблеми українців на тимчасово окупованих територіях. 

Відкриваючи дискусію, співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко зазначила, що Україна дивує світ і себе тією стійкістю, яку вона демонструє під час опору російській агресії. 

З нею погодився інший співзасновник Національної платформи, Володимир Лупацій, який сказав, що ця війна вже стала для світу “війною стійкості”. Тому важливо почути голос регіонів, які на практиці гуртують суспільство заради перемоги. 

Як уточнив співзасновник Національної платформи, політолог Олег Саакян, потрібно відійти від “київського фокусу” й подивитися, що робиться “на землі”. 


Регіони, які були представлені на заході, умовно можна поділити на прифронтові (частково окуповані та неокуповані) й тилові. Виклики та успішні кейси для них дещо різняться. 

Серед досягнень прифронтових регіонів учасники дискусії відзначили:

  • збереження керованості завдяки оперативним діям військових адміністрації.

Про це, зокрема, сказав Андрій Романенко, регіональний координатор Національної платформи у Донецькій області. Його колега з Миколаївської області Михайло Золотухін додав, що військовій адміністрації “вдалося втримати інфраструктуру”. За словами Дмитра Арабаджиєва, координатора з Запорізької області, керівники окупованих громад виїхали на підконтрольну територію й звідти продовжують допомагати мешканцям.

  • співпрацю волонтерів, влади та міжнародних організацій під час евакуації населення як приклад згуртованості. 

Про це розповіла Олена Ніжельська, координаторка Національної платформи з Луганської області. Андрій Романенко відзначив, що подібна згуртованість існує й між різними громадами і містами, а також на рівні країни. Наприклад, Кіровоградська область є своєрідним партнером Донецької області з прийому переселенців.

  • зростання ролі громад та самоврядування

Анатолій Бойко, регіональний координатор Національної платформи з Одеської області зауважив, що під час активної фази війни самоврядування зміцнилося у невеликих громадах, які приймають біженців. Водночас Михайло Золотухін застеріг: війна не повинна привести до “згортання” самоврядування та місцевої демократії. Потрібно зберегти успішну практику співпраці військових адміністрацій та громадянського суспільства. 

  • здатність до самоорганізації

За словами учасників, у перші дні війни міста втрималися переважно завдяки територіальній обороні. Поряд з волонтерами гуманітарну допомогу збирав та фінансував малий і середній бізнес. Також вдалося налагодити співпрацю з міжнародними організаціями. Всі ці ініціативи виходили “знизу”. 

Також координатори з прикордонних областей окреслили проблеми, спільні для тимчасово окупованих територій. Це насамперед жахливе порушення прав людини: крадіжка людей, їх насильницька мобілізація, вивіз до росії, ненадання коридорів до підконтрольної частини України тощо. 

Друга серйозна проблема – загроза гуманітарної катастрофи через відсутність опалення, електрики, водопостачання. 

Попри це, навіть області, більшість території яких окуповані, зіграли свою героїчну роль у спротиві агресору. 

“Опір Луганщини дав можливість Україні сконцентрувати сили. Бої вимотали ворога”, - сказала Олена Ніжельська. 

Учасники дискусії з тилових регіонів теж розповіли про спільні виклики, які водночас варто перетворити на можливості:

  • прийом великої кількості вимушених переселенців

У Чернівецький області зараз мешкають 79 тис. ВПО, але конфліктів немає, розповів координатор Ігор Гарвада. За словами координаторки зі Львівської області Оксани Івасів, на початку війни через регіон “пройшло” близько 5 млн біженців. Деякі поїхали за кордон, але багато хто залишився. Згодом для переселенців почали будувати модульні містечка: у Львові їх вже три. 

Громада проводить інтеграційні заходи – наприклад, дитячу акцію “Літо без тривог” або “Я – Маріуполь”. Окремою проблемою є робочі місця для ВПО, проте, як сказав Дмитро Тужанський, координатор з Закарпаття, зрештою переселенці є ресурсом для регіону, а не його тягарем. 

  • релокація бізнесу

Усі області, які були представлені на заході, прийняли підприємців з інших регіонів. У Чернівецький області 80 релокованих підприємств, у Львівській – 203. Закарпаття займає перше місце з кількості релокованих ІТ-компаній. У цих областях розробляються та впроваджуються програми з підтримки бізнесу. Адже це також додатковий ресурс для них, що подекуди вже позитивно позначилося на податкових надходженнях. 

  • акумулювання гуманітарної допомоги

Внаслідок географічного розташування, тилові області є своєрідними хабами з прийому та розподілу “гуманітарки” з-за кордону. 

Дмитро Тужанський зауважив, що гуманітарна допомога надходить не лише від країн-сусідів, але й від Австрії, Франції та Іспанії, адже громади самотужки шукають міста-побратими. 

Водночас допомога збирається й самими громадами. 
За словами Оксани Івасів, багато львівських ГО перепрофілювалися саме під це завдання. До них долучилися релігійні організації та підприємці. Практика регіонів визначає зміст “української формули стійкості”. Досвід, напрацьований під час війни, варто зберегти та використовувати після нашої перемоги.

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 70 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу”.