Інформаційна прозорість як чинник згуртованості: дослідження громад Львівщини
У період тривалої повномасштабної війни, що суттєво змінила контекст управління на місцевому рівні, громади опинилися перед подвійним викликом: з одного боку, зберігати функціональність і виконувати базові повноваження, з іншого — забезпечувати ефективну, прозору та включену комунікацію з мешканцями. У цих умовах цифрова присутність ОМС, зокрема якість і змістовність їхніх офіційних вебресурсів, стала не лише вимогою законодавства, але й індикатором реальної спроможності громад до публічного діалогу, підзвітності та мобілізації спільнот.
Це дослідження було спрямоване на комплексне оцінювання вебсайтів територіальних громад Львівської області щодо прозорості, доступності інструментів участі, інклюзивності та організації інформаційного простору. Об’єктом аналізу стали офіційні сайти ОМС, а предметом — їхній зміст, структура, технічні характеристики, відкритість, а також інституційні умови, що забезпечують або перешкоджають якісному інформаційному наповненню.
Мета дослідження — виявлення бар’єрів у публічній комунікації та доступі мешканців до процесів розвитку громад, а також формулювання практичних рекомендацій для органів влади різного рівня, ГО та технічних партнерів.
Основні завдання дослідження:
- оцінити наявність і якість інструментів участі, включно з електронними формами комунікації;
- визначити дотримання законодавства у сфері місцевого самоврядування в громадах Львівської області;
- проаналізувати прозорість і відкритість представницьких і виконавчих органів, зокрема роботи депутатів, голів і старост;
- дослідити рівень інституалізації роботи з відкритими даними;
- вивчити рівень наявності інформації про вразливі категорії населення, включно з ВПО, ветеранами та сім’ями військових;
- виявити роль ГО, рад безбар’єрності та молодіжних рад у публічній комунікації на рівні громади.
Структура звіту включає як кількісний аналіз за критеріями оцінювання, так і якісні висновки, зокрема узагальнення типових проблем, відмінностей за типами громад (міська, селищна, сільська) та особливостей у розрізі районів. Акцент зроблено на практичному аспекті — як саме громади публікують інформацію, чи мають чітко визначені підрозділи, відповідальні за комунікацію, чи забезпечено технічні можливості для виконання базових вимог законодавства.
Актуальність цього дослідження визначається не лише нормативною базою, а й потребою переосмислити роль цифрової комунікації в умовах тривалої кризи, пов’язаної з російською агресією проти України, і системних змін. Якісний вебсайт ОМС — це не просто вітрина, а сервіс і зобов’язання перед мешканцями. Це інструмент підтримки довіри, горизонтальної взаємодії, підвищення згуртованості, доступу до прав, а відтак — і стійкості громади загалом.
Цифрова інфраструктура публічної комунікації має спиратися на три основи: політичну волю, компетентність персоналу та партнерство. Сьогодні вже необов’язково створювати нові підрозділи — достатньо ефективно використати потенціал наявних структур, зокрема відділів зв’язків із громадськістю, інформаційної політики, старостинських округів. Обласні та районні адміністрації повинні взяти на себе функцію модерування та підтримки, надаючи методичну допомогу громадам. ГО своєю чергою можуть допомогти з навчанням, оцінюванням, супроводом трансформацій. Ресурсна підтримка міжнародних партнерів — від онлайн-курсів до технічної допомоги — залишається доступною, але її важливо поєднувати з розумінням важливості якісної інформаційної політики як основи демократичного врядування.
Таким чином, цей звіт — не лише фіксація стану, а й порадник для тих громад, які прагнуть стати більш відкритими, інклюзивними та відповідальними в час війни, коли прозорість і довіра перетворюються на стратегічні інструменти виживання та розвитку.
Посилання на повний текст дослідження