Мобільні команди

В одному шелтері розміщувались ВПО, які жили в цьому шелтері довший час та нововприбулі ВПО, які мали певні особливості з ментальним та фізичним здоров’ям. Учасниці мобільної групи помітили високий рівень напруги між цими групами через прибуття останніх та відсутність прямої комунікації між цими групами.
Учасниці мобільної групи провели ряд консультацій для прояснення ситуації поокремо з усіма залученими особами: новоприбулі, давні мешканці, адміністрація прихистку та волонтери, до яких надходило безліч скарг, зрозуміли страхи та потреби конфліктуючих та залучених сторін. Далі учасниці мобільної групи провели роз’яснювальну та психоедукаційних роботу, надали підтримку та допомогли знизити рівень тривоги в найемоційніших учасників колективу. Створили можливість спілкування для сторін конфлікту напряму, а не через адміністрацію в результаті чого і нові і давні мешканці прихистка змогли відкрито повідомити один одного про свої страхи та бажання, можливості, та домовилися про прийнятні правила взаємодії та поведінки. Це покращило атмосферу в прихистку та дало можливість усім задіяних у конфлікті особам направити свої сили більш конструктивне та ресурсне русло.

На одній з груп з волонтерами, на якій йшла мова про те, що таке кризова ситуація і стадії формування травми, учасниці ділились своїми буденними турботами, труднощами з якими стикаються. Розповідь А. викликала сильний емоційний відгук. Набагато сильніший, ніж би того вимагала ситуація. Учасниці мобільної групи відзеркалили їй це і запитали, чи за останній рік ще щось траплялось з нею, що справило на неї сильне враження, або супроводжувалось сильними переживаннями. І А. розплакалась. Відбулась емоційна розрядка. Виявляється, що пів року тому у неї помер батько і вона дуже за ним сумує. Сум говорить нам про цінність людини у нашому житті, і плакати, тужити -це нормально. Часто волонтери допомагають іншим людям, турбуються про них, забуваючи загоїти свої рани. Ми допомогли усвідомити А. важливість своїх почуттів, свого стану. Ігнорування свого стану може бути шкідливим для людини і це може впливати на її самопочуття і навіть фізично виснажувати. Волонтер не лише повинен піклуватись про інших, але й не забувати про свої почуття і потреби.

Ще один прихисток приймав усіх потребуючих прихистку ВПО без обмежень допоки було місце. Згодом цей прихисток зі стихійного перероджувався в професійний і була велика напруга як між ВПО, так і відчувалася конкуренція між волонтерами.
Учасниці мобільної групи провели групову роботу та допомогли організували простір для можливості публічної вдячності та представлення одне одного учасниками групи на коло. В результаті рівень напруги значно зменшився, а відкрите визнання та декларація цінності та заслуг одне одного, трансформувало конкуруючу атмосферу в колективі на більш розслаблену і домашню. Учасники групи довідалися більше одне про одного, познайомилися та розширили межі спілкування, наповнилися ресурсом вдячності та покращили комунікацію в колективі.

Адміністрацією центру надання гуманітарної допомоги організувала зустріч для участі у тренінгу з мобільної групою. 
Не заплановано на початку зустрічі  адміністрація оголосила колективу волонтерів про проблеми в комунікації із засновником даного центру, зокрема про наміри засновника припинити фінансування організації. 
Ця інформація викликала в учасників незадоволення, обурення та хвилювання. Група вирішила терміново телефонувати засновнику для висловлення незгоди.
Оскільки це виявилася перша зустріч таки складом учасників, то учасниці мобільної групи спочатку допомогли учасникам групи, що зібралася, познайомитися та налагодити контакт між собою. Далі учасниці мобільної групи допомогли структурувати всі пропозиції висловлені учасниками дискусії щодо розмови із засновником. Фахівцями мобільної групи було зафіксовано та обговорено з кожним учасником дискусії висловлені пропозиції.
Таким чином мобільна група створила умови кожному з учасників колективу, які дозволяли їм бути почутими всередині групи, їхня думка була врахована у груповому зверненні. Така робота покращила емоційний стан групи вцілому, дала можливість звіритись із власними очікуваннями від співпраці всередені колективу та консолідувати загальний пул питань для обговорення із власником.

Учасниці мобільної групи допомагали одному штабу надання гуманітарної допомоги людям, що переїхали до міста в зв’язку з війною, який був організований за підтримки органів влади. Були дні, коли волонтери та працівники штабу могли прийняти до 500 відвідувачів. Кожен приходив зі своєю історією, власним болем, емоціями та потребами. В якийсь момент почалася втома та відчуття напруги в роботі та спілкуванні. Люди, які допомагають іншим, самі також мають потребу у підтримці. Тоді учасниці мобільної групи запропонували ідею  зустрічей в межах групи підтримки для волонтерів штабу, серед яких були жителі міста і ті, хто тимчасово приїхав.  
Ефективне проговорення різних ситуацій, що траплялися в роботі, дали можливість побачити ризики, сфокусуватися на головному, що важливе та напрацювати можливі варіанти поведінки.
Результатом таких зустрічей було народження ідей щодо профілактики конфліктів і ресурсний стан учасників. З’явилося розуміння, що проведення груп підтримки для волонтерів має стати правилом, технікою безпеки, гігієнічним мінімумом. 
А також, такі зустрічі дали можливість молодим людям, які брали участь, зрозуміти цінність групових обговорень і це трансформувалося в подальшу співпрацю на рівні молодіжних організацій.