«Демократія участі набуває виключного значення, коли призупинені електоральні механізми», – підсумки публічної дискусії

22 липня 2025 року у Львові відбулася публічна дискусія «Інформаційна прозорість як чинник згуртованості: результати дослідження 73 громад Львівської області», яку організувала Національна платформа стійкості та згуртованості. 

Модерувала захід Юлія Гвоздович, адвокаційна менеджерка Національної платформи у Львівській області. 

На початку дискусії з вітальним словом виступив Олександр Кулепін, заступник голови ЛОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO). Він зазначив, що без прозорості немає довіри, а без довіри немає згуртованості.

Валерія Скворцова, виконавча директорка Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), уточнила: розвиток демократичних інструментів зараз максимально на часі, адже за обмеження електоральної демократії в умовах воєнного стану слід розвивати демократію учасницьку. УНЦПД понад 30 років працює з цією тематикою, отже, готовий долучитися до впровадження рекомендацій за підсумками дослідження.

У фокусі Національною платформи – вимір соціальної стійкості, тобто ті речі, які дозволяють нам адекватно та своєчасно реагувати на кризи і потрясіння як на державному рівні, так й на рівні громад. Про це сказала співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко. 

Вона також підкреслила, що соціальна згуртованість – це «клей» або «цемент», що тримає суспільство разом. Згуртованість посилюється адекватною комунікацією місцевої влади з громадами, а також доступністю інформації про дії та рішення органів місцевого самоврядування (ОМС). Через ці механізми відбувається включення людей до життя їх громад.

З цим погодився Юрій Раделицький, голова постійної депутатської комісії Львівської обласної ради з питань діяльності агропромислового комплексу, підприємництва та інвестицій. Кожний член громади має брати участь у її житті. Але на практиці інструменти демократії участі не завжди працюють як слід через брак бюджету. Така проблема особливо актуальна для маленьких і віддалених громад, що свідчить про певні помилки децентралізації. 

Юлія Гвоздович презентувала основні результати дослідження «Інформаційна прозорість як чинник згуртованості», яке охопило 73 громади Львівської області». Дослідниця поставила питання: «Яким чином мешканці громад можуть донести свої ідеї та пропозиції до місцевої влади й тим самим скористатися своїми громадянськими правами?» Отже, сайти та інші веб-ресурси ОМС перевірялися на прозорість саме з точки зору простого користувача. 

Індикатори, за якими формувалася оцінка, були розподілені на чотири групи: доступність інструментів громадської участі; доступ до процесів ухвалення рішень; доступ до інформації про роботу ОМС; та співпраця ОМС з громадськістю. В останньому випадку підраховувалася кількість згадок інститутів громадянського суспільства на сайтах ОМС впродовж одного місяця. 

Згідно з фінальним рейтингом, найбільш інформаційно прозорими є Львівська, Дрогобицька, Бориславська та Стрийська громади. Середні бали отримали близько 20 громад. Але більшість має низький рейтинг – не завжди, але, як правило, це маленькі та віддалені сільські і селищні громади. 

Практична користь дослідження полягає у тому, що воно виявило низку проблем. Причому їх вирішення часто не потребує додаткових коштів. Приміром, статут громади оприлюднений тільки у 18 громадах, а у 55-ти – ні. 42 громади не публікують регламенти своїх рад, а це потрібно, щоб мешканці мали змогу взяти участь у засіданнях. Тільки три громади оприлюднили звіти депутатів місцевих рад. У 56-ти немає інформації про прийоми депутатів, у 48-ми відсутні звіти про діяльність голови громади. Інформацію для ВПО розміщує 21 громада, 52 – ні. 

У більшості громад за місяць було менш, ніж десять згадок про спільні проєкти місцевої влади і громадськості, у 21 громаді таких згадок взагалі немає. Лідером є Львів – тут нараховано 78 згадок. 

Серед загальних проблем, які виявила дослідниця, – хаотичність і неструктурованість сайтів, недостатня інформація про депутатів місцевих рад, а також відсутність інструкцій, як скористатися інструментами демократії участі.

Запропоновані рекомендації не потребують значних фінансових витрат або створення нових структур. Усе залежить від готовності працювати над відновленням довіри як фундаментального чинника стійкості громад в умовах війни та утвердження демократичних практик в Україні. 

Наталія Хомик, в.о. начальника управління з питань цифрового розвитку ЛОВА, розповіла про індекс цифрової трансформації громад. Перше місце в Україні посідає Львів (індекс 38). Для визначення рейтингу враховувалися так звані «вагові коефіцієнти»: цифрова економіка (10%), цифрові навички (15%), цифрова інфраструктура (30%) та цифровізація публічних послуг, тобто електронна демократія (45%). Останній, найвагоміший, чинник й був об’єктом дослідження, про яке розповідала пані Юлія. 

Доступ до інформації є вимогою законодавства. На сайтах ОМС має бути інформація для ВПО, відеозвіти засідань, інформація про конкурс проєктів громадського бюджету, можливість подати електронне звернення, оформити електронну петицію та отримати електронну консультацію. 

За словами експертки, цифровізація – незворотній процес, який підвищує ефективність місцевої влади: «Мають бігати дані, а не люди». 

Зрушення в бік більшої відкритості під час війни – це вже досягнення. Так вважає співзасновник Національної платформи, політолог Олег Саакян. Демократія участі набуває виключного значення, коли призупинені електоральні механізми, адже у такий спосіб посилюється легітимність рішень влади. 

З політологом погодився Максим Лациба, експерт УНЦПД: під час війни представницька демократія заблокована, отже, виникає питання, як формувати довіру до влади. Тільки через учасницьку демократію, тобто залучення громадян до прийняття управлінських рішень. Подібне залучення покращує самі рішення – воно вигідне мудрому керівнику. 

Задля впровадження демократії участі напрацьована відповідна законодавча база. Максим Лациба, який також є експертом УНЦПД, згадав Закон «Про народовладдя». Згідно з ним, багато інформації вже є обов’язковою для оприлюднення на сайтах ОМС. До того ж, закон містить чіткі терміни такого оприлюднення.

У подальшій дискусії взяли участь представники ОМС, громадських та благодійних організацій з різних громад Львівщини. Вони також озвучили проблеми, які, на їхню думку, перешкоджають інформаційні прозорості. Найчастіше йшлося про брак кадрів для цифровізації та зв’язків з громадськістю. Отже, учасники заходу вважають, що для цього потрібні окремі відділи з чіткою структурою. 

«Дослідження показує реальний фактаж й підказує, де є проблеми», – зауважив Максим Лациба. Отже, це певний дороговказ для громад, яким варто скористатися.