Досвід стійкого Запоріжжя потрібно осмислити на національному рівні та масштабувати, – підсумки регіональної платформи

9 квітня 2025 року у Запоріжжі відбулося публічне обговорення «Запоріжжя в умовах війни: досвід співпраці і ризики для стійкості та згуртованості», яке організувала Національна платформа стійкості та згуртованості. 

З вітальним словом виступив Євген Мироненко, заступник голови ОДА. Він наголосив, що створена майже два роки тому Робоча група громадської безпеки та соціальної згуртованості Запорізької області продовжує працювати й досягати результатів. Приміром, минулого місяця у Матвіївській територіальній громаді був відкритий Центр безпеки, який об’єднав усі безпекові служби. 

Запоріжжя кожен день демонструє стійкість – це сталий процес, який включає опірність, співпрацю, здатність реагувати на ризики та їх передбачати. Про це сказала співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко. 

Інший співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій представив результати експертного опитування щодо оцінки ризиків суспільній стійкості та згуртованості у Запорізькій області. Ця область разом з чотирма іншими прифронтовими регіонами стала частиною пілотного дослідження. 

В опитуванні взяли участь понад 100 експертів, які оцінювали впливовість та вірогідність настання 60 ризиків, поділених на 19 категорій. Також до уваги бралися п’ять вимірів стійкості, що відповідають міжнародній методології, але були адаптовані саме для експертного, а не масового опитування. Ці виміри – соціальна згуртованість, людська безпека, інфраструктура життєзабезпечення, безперервність управління та залучення громадян, а також інформаційна стійкість. 

Результати по Запорізькій області свідчать, що у «червоній зоні» сконцентровані 26 ризиків із 60. Цей показник трохи нижчий за середній по п’яти областям, який дорівнює 34. У першій п’ятірці найбільших ризиків для регіону – зростання кількості людей у складних життєвих обставинах, загроза багатоденного блекауту, порушення теплопостачання, зникнення мобільного зв’язку та недостатня готовність інфраструктури цивільного захисту. 

Ризики, що оцінювалися, були розподілені за такими групами – ідентичність і довіра до політичних інститутів, безпекові ризики, інфраструктура життєзабезпечення, економіка і соціальний добробут, антикризова готовність, інформаційна стійкість та ін. 

Як з’ясувалося, для кожної з п’яти областей характерна максимальна недовіра до центральних органів влади, а для Запорізької області – також напруження між регіональною та загальнонаціональною громадянськими ідентичностями. Для жителів невеликих громад області доступ до Інтернету посилює відчуття особистої безпеки. Коли йдеться про невідповідність інфраструктури цивільного захисту, мається на увазі не кількість укриттів, а радше їх доступність та зручність для користування. Основні ризики у сфері інформаційної стійкості – домінування російських наративів у регіональних соцмережах, зниження впливовості місцевих ЗМІ на громадську думку та загроза «інформаційної окупації» з боку росії. 

Потенціал суспільної стійкості Запорізької області учасники дослідження вбачають у високій довірі до ЗСУ, горизонтальній довірі, підзвітності регіональної влади.

За словами Володимира Лупація, нам потрібен реєстр ризиків по всім регіонам та постійний моніторинг загроз. 

Наступна частина обговорення була присвячена інструментам громадської участі. 

Тетяна Жавжарова, координаторка Ради відновлення Запоріжжя, голова ГО «Екосенс», зазначила, що результати досліджень, які проводяться вже два роки, свідчать: рівень залучення громадськості падає, а інструменти участі не використовуються повною мірою. 

Рада відновлення підготувала електронний посібник та брошуру про доступні учасницькі інструменти з порадами щодо їх використання насамперед для молоді та «молодих» ГО. Для цих аудиторій також проводяться тренінги. 

Триває спільна робота над Стратегією розвитку для Кушугумської територіальної громади, де пріоритетними цілями є цивільна та енергетична безпека. Органи місцевої влади активно співпрацюють з експертним середовищем. 

Головний інструмент демократії – бути у діалозі. Так вважає Ольга Леонтьєва, лідерка мережі робочих груп з громадської безпеки та соціальної згуртованості в Запорізькій області, голова ГО «Мелітопольська волонтерська група “Патріот”». Приміром, мережа провидить навчання з використання інструментів демократії участі. Напрацьовані практики допоможуть при деокупації ТОТ Запорізької області та реінтеграції їхнього населення. 

Далі йшлося про досвід співпраці та взаємодії в умовах воєнного стану. З початком повномасштабного вторгнення акценти у діяльності влади змістилися до антикризового реагування, – зазначив Володимир Марчук, начальник управління внутрішньої політики Запорізької облдержадміністрації. 

За його словами, після 24 лютого 2024 року вони працюють у режимі «гасіння пожеж». У перший день війни управління зібрало журналістів, щоб від ОДА йшов «єдиний сигнал», а вчасне інформування громадян запобігало паніці. 

Також відбулися збори волонтерів для забезпечення гуманітарної допомоги, але без дублювання функцій. Багато зусиль було докладено для інтеграції ВПО у громади. Так свого часу переселенці з Гуляйполя самовільно поселилися в одному з гуртожитків, намагаючись створити своєрідний закритий простір «для своїх». Проблему вдалося вирішити, й зараз ані незадоволення, ані напруження між ВПО та жителями приймаючої громади немає. 

Володимир Марчук уточнив, що сьогодні всі активності влади поділяються на презентаційно-комунікаційні та більш робочі за форматом. Працює Координаційна рада з підтримки громадянського суспільства, щороку проводяться форуми для ГО, діють Рада ВПО, Рада ветеранів, Волонтерський комітет тощо. Але хотілося б більшої системності.

Вероніка Шостак, начальниця відділу по роботі з молоддю, департаменту спорту, сім’ї та молоді Запорізької міської ради, розповіла про залучення молоді. Це надважливий напрямок, адже, згідно з опитуваннями, близько 70% молодих людей хочуть виїхати з Запоріжжя. 

Отже, молодь долучають до громадських консультацій. У 2024 році була переформатована Молодіжна рада. Тепер один із головних напрямків її діяльності – навчання адвокації. Молодь також бере участь у роботі консультативно-дорадчих органів, зокрема – долучилася до формування Статуту міста. 

Ухвалена програма «Молодь Запоріжжя». Розробляється програма зі стажування молоді у міській раді, а також програма з працевлаштування молоді. 

Дослідження з оцінки ризиків саме по собі є свідченням згуртованості та співпраці. На цьому наголосив Дмитро Арабаджиєв, регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Запорізькій області. Він вважає, що на часі – впровадження системи управління ризиками, якої раніше не було в Україні. Саме вчасному виявленню загроз й сприяють подібні дослідження. 

Вони є «живими», що підтвердила дискусія. Так, її учасники назвали додаткові ризики, актуальні для Запорізької області. Серед них – виклики, пов’язані з інтеграцією ВПО, а також недостатнє залучення експертів до ухвалення рішень. Пролунала пропозиція розширити географію дослідження на дві інші прифронтові області – Сумську та Дніпропетровську. 

Підсумки обговорення підбив співзасновник Національної платформи, політолог Олег Саакян. Він зазначив, що Запорізька область уже здійснює управління ризиками, яке може стати в нагоді іншим регіонам. 

Політолог розповів, що робота з ризиками передбачає визначення проблем і загроз, оцінку сили їхнього впливу та вірогідності настання, фіксацію каскадних ризиків, коли ризики з різних сфер спричиняють синергетичний ефект, прогнозування, але також – й формування системи, яка здатна реагувати на непрогнозовані загрози, тобто функціонувати в умовах невизначеності. Тому найбільший виклик сьогодні – мати довгострокові стратегії.

Олег Саакян вважає, що досвід стійкого Запоріжжя потрібно осмислити на національному рівні й масштабувати кращі практики в інших областях. 

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 100 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Цей захід був організований в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу.