Горизонтальні зв’язки, довіра і людський капітал: що визначає стійкість Чернівецької області – підсумки експертної дискусії
9 липня 2026 року у Чернівцях відбулася відкрита експертна дискусія «Чернівецька область перед викликами 2026: як регіону зберегти стійкість та згуртованість», яку організувала Національна платформа стійкості та згуртованості.
Співмодерували захід співзасновник Національної платформи, політолог Олег Саакян та регіональна координаторка Національної платформи у Чернівецькій області Наталія Нечаєва-Юрійчук.
Виступаючи з вітальним словом, проєктний координатор Українського незалежного центру політичних досліджень Іван Вартовник зазначив, що Національна платформа працює у Чернівецькій області з 2022 року. Тут була проведена друга хвиля оцінки ризиків, відбулися клуби згуртованості, регулярно проводяться моніторинги стану стійкості та процесів згуртованості суспільства унаслідок розгортання воєнних дій. Мета сьогоднішнього заходу – не лише обговорити результати досліджень, але спільно напрацювати практичні рішення.
Підсумки оцінки ризиків у Чернівецькій області презентував співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій. Він розповів, що ризики оцінювалися крізь призму п’яти вимірів стійкості. Це соціальна згуртованість, безпека, інфраструктура, управління та залученість, інформаційна стійкість. 64 питання анкети експертного опитування відповідали цим вимірам.
Найбільш впливові для стійкості та найімовірніші ризики потрапили у так званий «червоний квадрат». Для Чернівецької області це 10 ризиків із 64 (для порівняння: у прифронтових областях середній показник 30 із 64). До найбільших ризиків експерти віднесли збільшення кількості людей у складних життєвих обставинах, ризик відтоку капіталу, зниження довіри до центральних органів влади, невідповідність інфраструктури цивільного захисту реальним безпековим викликам, ризик багатоденного блекауту та інші загрози.
Також області притаманний ризик збільшення соціальної напруги через міжконфесійні відносини. Загалом, тригерами є не стільки безпекові виклики, скільки питання добробуту та економічної стабільності.
Дослідження дозволило визначити латентні структурні вразливості. Серед них – демографічні проблеми та відтік кадрів, неспроможність громад співфінансувати відновлення, соціокультурні лінії розколу (мовне питання, права меншин тощо), релігійні питання (часто їх використовують зовнішні центри впливу). Ці та інші моменти слід враховувати під час перегляду стратегій розвитку регіону.
Першу панельну дискусію розпочав Михайло Павлюк, заступник голови Чернівецької обласної ради. Він підкреслив, що одним із пріоритетів є поєднання місцевої та державної політики. Незважаючи на умовно «тиловий» статус, Чернівецька область також стикається з викликами війни. Зокрема, йдеться про демографічні проблеми, працевлаштування, а також зниження довіри до інституцій. Викликом є й втома суспільства, яка може вирости у соціальні та побутові конфлікти.
Одним з головних завдань місцевої влади сьогодні є боротьба за людей, які готові тут залишатися й хочуть працювати.
Тетяна Антонюк, директорка департаменту систем життєзабезпечення Чернівецької ОВА, розповіла про інфраструктурні загрози. Насамперед, це тривале відключення від електрики, перебої з водо- та теплопостачанням. Для відповіді на такі виклики був розроблений комплексний план стійкості, у фокусі якого – захист критичної інфраструктури, а також впровадження розподіленого теплопостачання та використання альтернативних джерел електричного живлення.
Найважливіше – людський капітал. Про це сказав Сергій Бостан, начальник Департаменту регіонального розвитку Чернівецької міської ради. На його думку, таким капіталом для громад є ВПО або «нові мешканці». Їм потрібно дати можливість розвиватися як буковинцям, створивши умови для життя і праці. Наприклад, до Чернівецької області переїхало багато ІТ-фахівців, які мають досить високі доходи й, отже, розраховують на відповідну якість послуг та інфраструктури.
Перевагою області є її прикордонне розташування. Зокрема, тут відбувається рух капіталу через залучення громад у європейські проєкти. Певним чином це стало можливо завдяки децентралізації – громади збільшують свою спроможність, а отже, й стійкість.
Богдан Галагань, начальник відділу планування, організації та моніторингу заходів цивільного захисту управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, зазначив, що цивільний захист – це комплекс заходів, які спрямовані не лише на реагування, але й на запобігання надзвичайнимситуаціям. Відповідні плани відпрацьовані усіма громадами області. Крім того, для кожної громади ідентифіковані специфічні ризики.
За превентивну діяльність відповідає офіцер-рятувальник громади. Він організовує навчання мешканців і першим прибуває на місце надзвичайної події. В області зростає кількість укриттів – зараз їх близько 2000, фонд збільшився на 800. ДСНС контролює їхній стан.
Богдан Галагань вважає, що під час війни ризики непередбачувані, але готовність до них – це і є стійкість.
Ірина Осовська, проф., д.філ.н., проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародної та гуманітарної діяльності ЧНУ імені Юрія Федьковича, розповіла, як університет допомагає відповісти на ризик зростання людей у складних життєвих обставинах. Зокрема, заклад передав одне з приміщень громаді – там розмістилося 50 родин, що були вимушені залишити рідні домівки через війну. Усі приміщення університету, завдяки підтримці партнерів, є енергонезалежними.
ЧНУ розвиває міжнародні відносини з вишами Румунії, Польщі, інших держав ЄС. Також заклад входить до Альянсу університетів, що визнали пріоритетом роботу з ветеранами, й на основі опрацьованих кейсів допомагає взаємоадаптації учасників бойових дій і суспільства.
Про дисбаланси на ринку праці в регіоні йшлося у виступі Любові Кожолянко, директорки Чернівецького обласного центру зайнятості. Вона зауважила, що Чернівецька область традиційно була «заробітчанською» – тут практично немає великих підприємств. У селах – надлишок робочої сили, тоді як у Чернівцях – її дефіцит. Любов Кожолянко вважає, що свого часу потрібно було робити ставку на переробну галузь, а також будувати дороги, щоб зробити людей більш мобільними з точки зору працевлаштування.
Сьогодні в області не вистачає саме фахових працівників через мобілізацію та відтік мешканців за кордон. Також експертка вважає, що необхідно переглянути тарифну сітку для держслужбовців, аби заохотити молодь працевлаштовуватися на держслужбу.
Співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко представила результати закритих фасилітованих діалогів у Чернівецькій області. Вони дозволяють побачити, як їх учасники описують регіон в термінах суспільної стійкості та соціальної згуртованості. Під час діалогів порушувалися теми ВПО («нових мешканців»), ветеранської політики, довіри до інституцій, безбар’єрності, доступу до соціальних ресурсів та потенційних ліній напруги.
Чернівецька область є відносно безпечним середовищем, тут добре налагоджені горизонтальні (неформальні) мережеві зв’язки. На стійкість головним чином тиснуть соціально-економічні проблеми, питання житла, психологічна втома, дисбаланс доходів та нерівний доступ до ресурсів. Через це стійкість виявляється «крихкою».
ВПО відзначають, що почуваються у безпеці, але їх інтеграція не є повною, адже є відчуття тимчасовості перебування. Для ветеранів важливим є зрозумілий маршрут – від реабілітації до працевлаштування. Також гострим є питання конкуренції між різними соціальними групами, які не бачать чітких та справедливих правил розподілу ресурсів.
В області є кілька потенційних ліній напруження: між ветеранами та цивільними (різний досвід проживання війни), між ВПО та місцевими (соціальна конкуренція за житло, роботу, допомогу), між вразливими групами (несправедливий розподіл ресурсів), між громадою та інституціями, між ветеранською спільнотою та політичними акторами (загроза використання ветеранів як засобу політичного впливу).
Потенційні конфлікти навколо мови та релігії можуть стосуватися перейменувань, недостатнього пояснення символічних рішень, інструментального використання релігійної символіки політиками.
Довіра до інституцій персоналізована: довіряють тому, хто реально допомагає. Тому на першому місці – ГО та волонтери. Відносно високим є рівень довіри й до окремих фахівців сервісів.
Отже, Чернівецькій області притаманна соціально-мережева стійкість, яка спирається на горизонтальні зв’язки та персональну довіру. Але така стійкість – переважно реактивна, а не системна.
На початку другого панельного обговорення виступили представники місцевих громад. Наталія Катрюк, сільський голова Мамаївської сільської ради, сказала, що зараз громади не мають бюджетів розвитку, але вимушені відповідати на величезні виклики – зокрема, підставляти плече тим, хто евакуювався. ВПО потрібно пропонувати місця постійного проживання.
Анжела Крістел, секретар Магальської сільської ради, розповіла, що їх громада – багатонаціональна, але це ніяк не заважає розвитку. Громада прийняла багато ВПО, які поступово інтегруються. Наприклад, діти з Донецької області спілкуються українською та активно вивчають румунську. Проблемою є плинність кадрів у медичній сфері, соціальному захисті, освіті. На думку Анжели Крістел, все починається з людини, тому стійкість громади спирається на цілеспрямованість та активність жителів.
Стійкість формується горизонтальними зв’язками з визначеними точками входу. Так вважає Ігор Баб’юк, координатор громадського партнерства Українського народного дому в Чернівцях. Однією з таких «точок входу» є громадські організації як партнери органів місцевого самоврядування, але, на жаль, у подібній взаємодії поки немає системності.
Олександр Кошовий, ветеран, очільник «Ветеран Хаб» Буковина, у своєму виступі, зокрема, наголосив на важливості безпекових заходів під час війни. Дітей, починаючи з дитячого садочку, треба навчати правильно поводитися під час надзвичайних ситуацій. До укриттів має бути зрозумілий шлях із вказівниками.
У будь-якій політиці важливо бачити людину. У людей різні потреби, але всі їх варто враховувати. Про це сказала Наталія Батракова, директорка Центру Громадської активності «Синергія». На її думку, проблемним питанням є дотримання прав людей – йдеться про військових, т.зв. «ухилянтів» та тих, кого не завжди законно забирає ТЦК. Якщо говорити про ВПО, то необхідно фіксувати їхні конкретні запити – тоді буде зрозуміло, що саме їм потрібно та як допомогти.
Галина Добровольська, заступниця директора Чернівецької обласної універсальної науковоїбібліотеки імені Михайла Івасюка, підкреслила: бібліотека активно працює на користь громади, реалізовуючи різноманітні інтеграційні заходи, значною мірою громадським організаціям, які повірили в неї. Друзями закладу стали ВПО, які проводять тренінги, що об’єднують громаду. Також на базі бібліотеки були організовані клуби згуртованості Національної платформи стійкості та згуртованості у Чернівцях.
Завершуючи дискусію, Володимир Лупацій наголосив: успішні практики стійкості, які є в області, потрібно систематизувати та масштабувати.
Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018 року. Стратегічними пріоритетами Платформи є зміцнення стійкості держави та суспільства, розвиток згуртованості та національної єдності. За час своєї діяльності Платформа провела понад 130 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях за участі провідних українських і міжнародних експертів у сферах миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції та соціальної згуртованості.