«Люди на ТОТ – це наш людський капітал, а не загроза», – підсумки дискусії
27 лютого 2026 року відбулося публічне обговорення «Спротив окупації та збереження зв’язків із ТОТ: реінтеграція і візія нової України», організоване Національною платформою стійкості та згуртованості.
Модерував захід Євген Бондаренко. Дискусія була присвячена одному з ключових викликів війни – збереженню зв’язків із громадянами, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, і формуванню довгострокової політики реінтеграції.
ТОТ: терор, демографічне заміщення і контроль
Регіональний координатор Платформи в Херсонській області Дементій Білий окреслив ситуацію на окупованих територіях як системну політику терору. Йдеться про кримінальні переслідування, залякування, соціальний підкуп, демографічне заміщення та спроби створення контрольованого «громадянського суспільства».
Водночас рівень довіри до окупаційної влади залишається низьким. Люди не демонструють масової політичної лояльності. За словами Білого, однією з ключових переваг України залишається інформаційний простір, який дозволяє мешканцям ТОТ підтримувати зв’язок із державою.
Андрій Романенко, регіональний координатор з Донецької області, звернув увагу на іншу тенденцію: агресор часто захоплює території без людей і заміщує місцеве населення росіянами. Паралельно відбувається системне знищення української ідентичності – через переписування історії, освітні програми, «вшанування героїв СВО», формування образу ворога.
Крим: індоктринація як державна політика
Валентина Потапова, керівниця напряму національної адвокації ГО ЦГП «Альменда», розповіла про системну індоктринацію в анексованому Криму. В її основі – концепція «руського миру» як «окремої цивілізації».
Ця ідеологія пронизує освіту, культурні заходи, символіку, міфотворчість та навіть релігійну сферу. Молоді нав’язують так звану «емоційну педагогіку» – воювати й віддати життя подається як обов’язок і чеснота. У школах викладається предмет «Духовно-моральна культура РФ».
Попри це, в Криму залишається проукраїнська молодь. Саме вона – український людський капітал, який необхідно зберегти та підтримати.
Права людини — не «після деокупації»
Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголосила, що масштабні порушення прав людини на ТОТ є складовою чіткої політики РФ. Насильницькі викрадення, катування, сфабриковані вироки – методи, відпрацьовані у Криму, тепер застосовуються і на новоокупованих територіях.
У Сімферополі відкрито нові СІЗО для українців із Херсонської та Запорізької областей.
Скрипник підкреслила: відповідь на питання «що буде з людьми?» не можна відкладати на період після деокупації. Пункт про підтримку зв’язків із ТОТ має бути частиною переговорного процесу.
Державна політика: брак стратегії і корекції
Співзасновник Платформи Володимир Лупацій наголосив на необхідності чіткої візії реінтеграції. У разі мирних перемовин гуманітарний блок і заходи довіри мають стати окремим пунктом порядку денного.
Ключова проблема державної політики щодо ТОТ – відсутність своєчасної корекції підходів і чітких термінів їх перегляду відповідно до змін ситуації.
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова звернула увагу на інший аспект: у державній політиці домінує безпекова логіка, через що мешканців ТОТ часто сприймають як потенційну загрозу. Наявність російського паспорта нерідко стає інструментом тиску.
За її словами, реінтеграційної стратегії як системного документа досі немає, зберігається законодавча рамка 2014 року. Потрібна інституційна платформа для збору та аналізу даних, а питання людей на ТОТ мають бути інтегровані в усі державні політики.
Спершу візія — потім інструменти
Політолог, співзасновник Платформи Олег Саакян зазначив, що Україні потрібна амбітна стратегія повернення людей. Навіть якщо Росія намагається «перевиховати» мешканців ТОТ пропагандою, Україна не повинна відмовлятися від боротьби за своїх громадян.
Необхідна інфраструктура реінтеграції – доктринальні документи, координація суб’єктів, залучення міжнародних ресурсів.
Заступник Постійної Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков сформулював ключову тезу заходу: «Люди на ТОТ – це наш людський капітал, а не загроза».
Він наголосив на потребі чіткої правової рамки – зокрема ухвалення закону про відновлення влади після деокупації та врегулювання положень щодо люстрації.
Підсумовуючи дискусію, Олег Саакян зазначив: «В України немає ані зайвих людей, ані зайвих територій».
Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018 року. Стратегічними пріоритетами Платформи є зміцнення стійкості держави та суспільства, розвиток згуртованості та національної єдності. За час своєї діяльності Платформа провела понад 120 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях за участі провідних українських і міжнародних експертів у сферах миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції та соціальної згуртованості.