Місцеве самоврядування в Україні є усталеним інститутом, але є ризик його “розмивання” у майбутньому, – підсумки публічного обговорення

27 вересня 2024 року відбулася публічна дискусія “Місцеві громади: як забезпечити управлінську стійкість та демократію?”, яку організувала Національна платформа стійкості та згуртованості у партнерстві з Навчально-науковим інститутом публічного управління та державної служби, а також Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування “Асоціація об’єднаних територіальних громад”.

Учасники дискусії спиралися на результати громадських консультацій, які Національна платформа провела навесні цього року. Всього було проведено шість консультацій – три з представниками органів місцевої та регіональної влади і три – з представниками громадського сектору. Участь у консультаціях взяли представники всіх макрорегіонів України. 

Відкриваючи публічне обговорення, співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко наголосила, що війна, яку РФ веде проти України, це “війна на виснаження, на витривалість”, і за цих умов очевидним є виклик стійкості громад.

“Cтійкість громад складається і з безпекових питань, і з питань захисту інфраструктури, і зі стійкого управління, і соціальної стійкості, в тому числі, згуртованості, тобто це доволі комплексне явище і сама спроможність громад є одним із фундаментальних складників системи національної стійкості”,  – підкреслила Юлія Тищенко. 

За її словами, громадські консультації виявили низку проблем, характерних для всіх громад. Це депопуляція, брак кадрів та фінансів, брак інфраструктури для інтеграції внутрішньо переміщених осіб, психологічна втома, зростання соціальної напруги тощо. Окремим питанням залишається комунікація – особливо у тих регіонах, які знаходяться поблизу лінії бойового зіткнення. Тож зараз варто думати про наслідки війни та її вплив на децентралізацію, думати про інтегративні речі на рівні територіальних громад та про нові зміни, пов’язані з розвитком громад і територій, думати над всією цією інфраструктурою послуг для громадян. 

“Наша країна дуже змінилась”, – стверджує Юлія Каплан, аналітикиня НІСД, експертка Національної платформи. Зафіксувати ці зміни було одним з завдань громадських консультацій. Під час обговорень йшлося про безпеку, особливості управління в умовах воєнного стану, комунікацію громадськості і влади, а також бачення потрібних змін. Експертка підкреслила, що на спроможність громади впливає її розмір – малі “тилові” громади мають схожі проблеми. Ресурсів, які наразі є, вистачає лише на виживання, але не на розвиток. 

Окремий виклик – релокований бізнес. Часто в громадах немає умов для адаптації та інтеграції підприємств, які переїхали з зони бойових дій. 

Спільною для всіх проблемою безпека. У громад бракує коштів для будівництва укриттів. До того ж сам процес узгодження необхідних процедур є складним. Все потрібно погоджувати з ДСНС, але громадам досі незрозуміло, потрібно готувати проєктну документацію на встановлення укриттів, чи можна виконувати просто як будівельні роботи.

Юлія Каплан звернула увагу на проблеми з комунікацією на місцевому рівні між владою, громадським сектором та населенням. 

“Здебільшого комунікація місцевих органів влади однобічна, як інформування. З громадськими організаціями вона трохи краща. Водночас лише у невеликій кількості громад є співпраця між ГО та владою, у більшості випадків у невеликих населених пунктах немає жодної громадської організації”,  – розповіла експертка Національної платформи стійкості та згуртованості.

Начальник Тернопільської військової адміністрації В’ячеслав Негода в цілому погодився з положеннями та висновками громадських консультацій і наголосив на тому, що ми маємо зберегти досягнення демократії попри воєнний стан. 

“Вони (висновки консультацій) збігаються з тим, що я бачу вже місяць як перебуваючи на посаді начальника Тернопільської ОВА”, – сказав керівник місцевої адміністрації. 

Щодо пріоритетів у роботі на регіональному рівні, то це енергетична стійкість, посилення спроможності громад, підтримка людей, допомога їм у пошуку нових можливостей для роботи та розвитку, комунікація та забезпечення прозорості органів влади. 

Начальник Тернопільської ОВА розповів про режим м’якого моніторингу роботи місцевих органів влади. За його словами, протягом серпня близько половини рішень голів громад були ухвалені з порушенням норми закону про оприлюднення проєктів рішень. Після запровадження моніторингу ситуація змінилася у кращий бік і наразі таких порушень не фіксується – про підготовку та проведення сесій місцевих рад повідомляється завчасно. 

Також В’ячеслав Негода окремо торкнувся питання спроможності громад. На його думку, це комбінація досвіду і компетенцій людей плюс стан економіки на цій території. Тож потрібно розвивати навички та стимулювати розвиток бізнесу, який сплачує податки. 

Вікторія Колтун, завідувач кафедри Регіональної політики Навчально-наукового інституту Публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка звернула увагу на те, що за підсумками консультацій було сформульовано низку пропозицій. Зокрема, на її думку, важливо цілеспрямовано формувати багаторівневі багатовекторні мережі, адже “саме такі мережі є основою стійкості”. 

Своєю чергою експертка Національної платформи стійкості та згуртованості, аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Семьоркіна наголосила, що “громади в Україні є спроможними, свідченням цього є рівень взаємодії між людьми, особливо після 2022 року”. 

Ще один фактор посилення спроможності громад – наявність проєктів міжнародно-технічної допомоги. 

“Ми бачимо приклади стратегування на місцевому рівні, спроби підготувати план дій з огляду на ресурси, поточну ситуацію, але вони створюються поки що за наявності міжнародно-технічної допомоги. Тому добре, що такі документи є, але погано, що їх дуже мало”, – наголосила Олена Семьоркіна. 

Експертка рекомендує іншим громадам не чекати допомоги, а брати приклад з тих, хто вже розробляв стратегії розвитку, консультуватися з ними і стратегувати самим. 

Також вона звернула увагу на необхідність внесення змін в законодавство, зокрема, в Бюджетний кодекс, оскільки наразі є законодавчі норми, які негативно впливають на фінансову спроможність громад. 

За словами першого заступника голови Херсонської обласної ради Юрія Соболевського, “наша сила – в єдності”, тому важливо різних органам влади співпрацювати між собою і залучати до цієї співпраці громадський сектор та населення. 

Він навів два приклади: реакція і згуртованість людей під час рятувальної операції після російського теракту на Каховській ГЕС, коли вдалося запобігти масовим жертвам та розмінування підконтрольної частини Херсонщини. 

“Завдяки спільній роботі всіх органів влади та служб нам вдалося розмінувати понад 50% звільненої території і ми плануємо завершити цей процес до кінця наступного року”, – повідомив перший заступник голови Херсонської обласної ради.

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло під час публічної дискусії “Місцеві громади: як забезпечити управлінську стійкість та демократію?” наголосив на тому, що місцеве самоврядування в Україні є усталеним інститутом.

“Самоврядність як інститут досить автономний – щодо фінансів, певних правових рішень тощо. Наше ключове завдання – відкрити інституційний базис, тому що громади спроможні генерувати ресурси”, – відзначив заступник директора НІСД. 

Водночас у середньо- та довгостроковій перспективі є ризик поступового “розмивання” інституту самоврядності. Як приклад можна навести передачу повноважень військовим адміністраціям у низці громад з огляду на об’єктивні обставини. 

“Щоб не відбулося “розмивання”, має бути запропонована певна альтернатива і цю альтернативу ми бачимо в інструментах дорадчої демократії. Окрім того, має формуватися інституційний базис місцевої самоврядності – мережа громадських об’єднань, локальні самоврядні об’єднання, інститут громадських бюджетів, соціальне підприємництво, інституційна система смарт громади”, – підкреслив Ярослав Жаліло. 

Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства вважає, що війна і повоєнне відновлення пов’язані з браком ресурсів та коштів, тому “варто забути про так звані “жирні часи”, коли місцеві громади могли генерувати багато програм і витрачати на них кошти”. На його думку, попри декларацію місцевих мешканців, що в першу чергу потрібно фінансувати оборону і безпеку, вони також хочуть мати мінімальний рівень комфорту у місцях свого проживання. У цих умовах потрібно шукати кращі рішення за менші кошти, наприклад, використовувати не асфальт для облаштування частини дорожнього покриття, а щебінь або інші дешевші матеріали. 

“Громадам не потрібно мати багато стратегій, їм варто розробити одну стратегію, яка б охоплювала весь спектр питань і під неї були ресурси”, – переконаний Анатолій Ткачук. 

“Ми маємо пріоритет – імплементацію Національної системи стійкості”, – сказав співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій. Використання стратегічного підходу країн НАТО та ЄС допоможе нам вирішити багато проблем. 

“Стійкість – це реагування на ризики”, – підкреслив експерт. Національна платформа впроваджуватиме у регіонах оцінку ризиків – це допоможе визначитися з рівнем стійкості. 

“Ми говоримо про самоврядність. І невдовзі презентуємо дослідження про те, як вона відбувається за умов обмеження електоральної демократії. Ми підтримуємо й мереживі, й аналітичні ініціативи, які спрямовані на те, щоб зміцнювати екосистему стійкості”, – зауважив Олег Саакян, політолог, співзасновник Національної платформи.

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 100 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Цей захід буде організований в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу.