Наша спільна мета – деокупація інформаційного простору, – підсумки презентації дослідження

14 вересня 2023 року відбулася презентація результатів дослідження “Стійкість громад крізь призму телеграму на окупованих, деокупованих, прифронтових і тилових територіях”, проведеного компанією LetsData в межах діяльності Національної платформи стійкості та згуртованості. 

Модерував захід експерт з комунікації Андрій Загородський.

Вибірка дослідження: понад 400 телеграм-каналів у 17 містах України. Всього проаналізовано близько 2,3 млн публікацій. 

Населені пункти були об’єднані у чотири типи категорій (станом на березень 2023 року): окуповані (Маріуполь, Лисичанськ, Мелітополь, Сєвєродонецьк), деокуповані (Берислав, Херсон, Крюківка, Куп’янськ, Тростянець), прифронтові (Харків, Миколаїв, Чернігів, Суми, Золочів) та тилові (Чернівці, Хмельницький, Ужгород).

Аналіз охоплює три періоди – перший місяць повномасштабного вторгнення, контрнаступ ЗСУ восени 2022 року та період дефіциту електроенергії і масованих обстрілів під час різдвяних свят 2022-2023.

Відкриваючи обговорення, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій зазначив, що аналіз досвіду України часів великої війни дозволяє зробити крок до нових стандартів національної та міжнародної стійкості. 

Такий аналіз, здійснений Національною платформою, крім дослідження телеграму, включав загальнонаціональне соціологічне дослідження і фокус-групові інтерв’ю. Експерти зафіксували високий рівень довіри українців до політичного і військового керівництва. Найбільш ефективними інститутами респонденти вважають президента, ЗСУ і волонтерів. Водночас є питання до дієвості місцевої влади та локальних ЗМІ.

Громадяни вірять у звільнення всієї території незалежної України, хоча вважають, що це навряд відбудеться за кілька місяців. Закінчення війни не передбачає будь-які мирні угоди з агресором, котрий має понести відповідальність за скоєні злочини і сплатити репарації. Майбутня стійкість України пов’язується з розбудовою армії та власного ВПК. 

Ксенія Ілюк, головний операційний директор LetsData та авторка дослідження телеграму коротко розповіла про його підсумки. 

Зокрема, на усіх типах територій, крім окупованих, кількісно переважають проукраїнські телеграм-канали. Але проросійські продукують більше контенту та щільно об’єднані між собою, що забезпечує велику кількість репостів для “розігнання” певних тем. 

І проукраїнські, і проросійські телеграм-канали приділяють багато уваги локальним справам, бо на це є попит. Але проросійські джерела часто прив’язують місцеві новини до глобального контексту й надають інтерпретацію подій. Також вони вдаються до мімікрії – інформують про важливе для мешканців хорошою українською мовою, а потім починають порційно додавати пропаганду. 

Показово, що росія готувала телеграм-інфраструктуру ще до повномасштабного вторгнення. Відповідні канали створювалися в містах, які агресор тільки збирався окупувати (але, на щастя, не завжди зміг). 

Проросійські наративи переважають за кількістю і різноманіттям (“Україна не піклується про цивільних /ставить їх під загрозу”, “ЗСУ обстрілюють житлові квартали і школи”, “Україна програє”, “Захід втомився / зрадив Україну” тощо). Але українські є більш системними.

Українці демонструють великий запит на правдиву і об’єктивну інформацію від влади різних рівнів та експертів. Про це сказала експертка Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Каплан, докладніше зупиняючись на результатах фокус-груп. 

Показово, що їх учасники відзначили користь національного телемарафону – принаймні на початку великої війни він сприяв єдності та зростанню патріотизму. У подальшому люди більше зверталися до інших джерел інформації, а також дізнавалися про події на фронті з перших вуст. Проте навіть зараз понад половина респондентів бачать сенс у продовженні марафону, хоча вимагають від нього більшої об’єктивності.

А ось адресне мовлення на російськомовну аудиторію в Україні та поза її межами (для т.зв. “хороших росіян”) українці оцінюють, як зайве витрачання коштів. 

Лідер з комунікації, на думку громадян,– президент Володимир Зеленський з його щоденними зверненнями, у яких зберігається баланс позитивних і негативних новин. 

Що стосується місцевої влади, то їй навпаки закидають недостатню комунікацію. У прифронтових населених пунктах є запит на відродження паперової преси, яка може заповнити інформаційний вакуум у разі перебоїв зі зв’язком.

Соціальний та військовий психолог Олег Покальчук зауважив на необхідності розрізняти пропаганду, яка не потребує зворотного зв’язку і націлена на “своїх”, та спеціальні інформаційні операції, що мають на меті зміну суспільної думки. Кількість останніх з боку росії зростає. 

Найближчим часом нам слід очікувати нові розкриття “консервів” серед “лідерів думок”, краще маскування ворога під “українські джерела”, ширше залучення т.зв “іноземних експертів”, а також активніше використання помилок української влади. 

Володимир Лупацій погоджується, що українцям треба посилювати пильність та інформаційну безпеку. Так, є ілюзією вважати, ніби ми остаточно вийшли з російського інформаційного поля –меседжі агресора проникають через “чорний хід” (ті ж соціальні медіа насамперед). 

З боку України необхідно посилювати зв’язність комунікації на локальному, регіональному і національному рівнях, а також спрямовувати інвестиції і донорські кошти у вже працюючі інноваційні проєкти у сфері комунікації та кібербезпеки. ВЦА мають посилити присутність в інформаційному просторі. Наша спільна мета – його остаточна деокупація з-під російських впливів. 

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 80 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Побудова стійкості в конфлікті шляхом діалогу”.