Що на Запоріжжі: стримуючи ворога, у пошуках нових можливостей для розвитку та посилення згуртованості
Запорізька область – одна з тих, де люди щодня дивляться у вічі війні. Майже три четверті регіону тимчасово окуповано, як наслідок – втрата більшої частини економіки, значна маса внутрішніх переселенців і величезні безпекові виклики. Попри це місцеві мешканці намагаються адаптуватися до нових обставин і зберігати віру у краще. Як це їм вдається – читайте у новому матеріалі з циклу “Життя регіонів в умовах війни”.
Що змінила війна
Для розуміння контексту ось як виглядає щоденна хроніка війни на сайті місцевої військової адміністрації:
- збитки на сотні тисяч гривень внаслідок масованої атаки ворожими «шахедами»
- 208 ударів впродовж доби по 14 населених пунктах Запорізької області
- загибель мирного мешканця в одному з сіл Вільнянської громади.
На жаль, це звичайна рутина війни на Запоріжжі. Періодичні штурми позицій наших захисників поблизу Роботиного, Малої Токмачки, Гуляйполя, Оріхова та інших населених пунктів. Обстріли мирних сіл та міст, зокрема обласного центру, який перебуває за 35 кілометрів від лінії фронту.
Ліквідація наслідків чергових обстрілів у Запоріжжі
Це накладає відбиток на всі сфери життя. Перш за все, на міграцію населення. Не всі готові жити та працювати в таких умовах. Частина мешканців Запоріжжя та області переїхали в інші регіони та за кордон. Натомість на їх місце прибули люди з тимчасово окупованих територій.
За інформацією Запорізької міської ради, обласний центр – серед топ-4 українських міст за кількістю переселенців. В Запоріжжі їх понад 275 тис., і це лише офіційно зареєстрованих ВПО. Тобто, структура населення змінилася майже на третину, така ж кількість мешканців виїхала. Відтак це створює виклики для місцевої влади, адже їм потрібно допомогти ВПО знайти житло на перший час, облаштуватися на новому місці.
По-друге, виникає потреба зменшити безпекові ризики для людей.
Наразі по всій області побудовано або відремонтовано понад 1 000 захисних споруд – сховищ та укриттів. Незабаром в Запоріжжі планують встановити ще 100 модульних укриттів. Зазвичай це вироби з залізобетону товщиною 10 см, де одночасно можуть розташуватися 15-20 людей, щоб захиститися від уламків та вибухової хвилі.
Також нещодавно у місті відкрили модульне укриття комбінованого типу, яке складається з двох частин – приміщення для людей та приватної кав’ярні. Всього заплановано побудувати 23 укриття такого типу з місткістю до 25 осіб.
Модульне укриття
Модульне укриття комбінованого типу
Але війна змушує будувати не лише укриття. Наразі у місті та області триває власне “велике будівництво”, але не доріг, а підземних шкіл.
Декларована мета – 50 тисяч місць для навчання дітей офлайн, або 10 підземних шкіл, де можна було б навчатися у декілька змін.
Наразі вже розпочато будівництво шести таких шкіл – чотирьох у Запоріжжі і ще двох в області. За інформацією голови обласної військової адміністрації Івана Федорова, область потребує 20 підземних навчальних закладів. Їх будівництво має стримати відтік батьків з дітьми з Запоріжжя і запобігатиме різкому погіршенню демографічної ситуації в області.
Будівництво підземної школи у Запоріжжі
Третій важливий фактор змін в області – економіка. Під час повномасштабної війни Запоріжжя перетворилося на дотаційний регіон. Зокрема, рівень промислового виробництва скоротивсябільше, ніж на половину. Майже 85% сільськогосподарських площ опинилися на тимчасово окупованій території.
За підрахунками руху “Чесно”, у Запорізькій області 60% громад мають критичний рівень фінансової спроможності, ще 15% – низький рівень. У 2023 році жодна громада не сплатила до державного бюджету реверсні дотації.
За даними Уряду, на потреби Запорізької області з державного бюджету цьогоріч виділено понад 3 млрд грн, з них 1,4 млрд грн – на будівництво фортифікаційних споруд.
Однак не лише центральна, але й обласна та місцеві влада фінансують потреби фронту.
На початку року новопризначений очільник області встановив амбіційну планку – 17,5% усіх доходів місцевих бюджетів спрямовувати на допомогу Силам оборони. У грошовому вимірі це 1,4-1,5 млрд грн для Запоріжжя. А сумарно для всієї області чимала сума, яку місцеві громади змушені виділяти, щоб захиститися від нових спроб росіян окупувати територію всієї області.
Що відбувається на тимчасово окупованих територіях області
Те, що росіяни й роблять зазвичай – випалювання всього українського, тотальна русифікація, залякування та фізичне знищення усіх, хто начебто загрожує їх владі.
На жаль, росіяни ведуть системну роботу з дітьми та молоддю. Українськи діти, а їх залишилося близько 50 тис на тимчасово окупованих територіях, змушені ходити в місцеві школи. Інакше їх батьків чекає покарання, або щонайменше, серйозні проблеми.
В самих школах ведеться активна робота з промивання мізків, зокрема, дітей змушують листи «подяки» російським військовим, запрошують «героїв СВО» на спеціальні лекції. Спеціально для дітей створили молодіжну організацію «Рух перших». Щоб координувати цю роботу, у Бердянську на базі дитячого табору почав роботу пропагандистський центр «Маяк», де проводять різні «освітні» заходи, а також готують «спеціалістів по роботі з молоддю».
З 01 вересня росіяни планують посилити воєнну складову. На уроках замість безпеки життєдіяльності навчатимуть стройової підготовки та тактиці ведення бою. Також в школах запровадили «зарніцу» разом із нормами ГТО, а школярів змушують розвивати «наукові проєкти», пов’язані зі створенням і управлінням БПЛА.
Є інформація, що на тимчасово окупованій частині Запоріжжя росіяни хочуть запустити радіо для молоді – «Юг Молодой». Першим, де запрацює ворожий сигнал, стане Мелітополь. Згодом мовлення пошириться на всі окуповані населені пункти на Запоріжжі. Також в планах окупантів поширити захопленими територіями сигнал радіо «Свободный Бердянск», яке входить до цього ж медіахолдингу.
Російська символіка в тимчасово окупованому Мелітополі
Несолодко і українським чоловікам, які залишилися на тимчасово окупованій території. Примусова мобілізація триває. Росіяни використовують різні способи, щоб затягнути чоловіків на фронт. Наразі без довідки з воєнкомату не можна отримати водійське посвідчення чи стати на облік у поліклініку. Ті ж самі методи застосовуються задля примусової паспортизації. Без російського паспорта вам буде відрізано доступ до усіх послуг – медичних, освітніх, адміністративних тощо.
Також продовжується масова експропріація квартир і будинків. Росіяни ретельно перевіряють усіх мешканців. Якщо з’ясують, що ви не власник, вас виселять, а помешкання «націоналізують». Саме ж «націоналізоване» майно передають тим, хто цього заслуговує з точку зору нової «еліти» – військові, чиновники, або ті, хто погодився переїхати з РФ на тимчасово окуповані території.
Таким чином, бачимо невтішну картину максимального тиску і ментальної, а не лише фізичної окупації.
Точки напруги і потреба у посиленні згуртованості в області
В Запоріжжі завжди вирували політичні пристрасті. І навіть повномасштабна війна не змогла завадити політичним інтригам та скандалам.
Для початку варто пригадати, що на початку року область отримала нового очільника. Ним став міський голова Мелітополя Іван Федоров. Невдовзі рішенням парламенту була розпущена Запорізька обласна рада у зв’язку з тим, що вже два роки вона не змогла провести засідання, а повноваження ради передали обласній військовій адміністрації.
Навесні після політичної багатоходівки секретарем міської ради обрали Регіну Харченко, колишню голову фракції «Слуга народу». Вона ж стала тимчасово виконуючою обов’язків міського голови. Однак вже незабаром фракція «Слуга народу» оголосила про намір позбавити Регіну Харченко депутатського мандату.
Вся ця кулуарна боротьба пов’язана зі спробами різних груп впливу контролювати ситуацію в області. Інших пояснень немає. Відповідно, це впливає на ефективність управління.
Також варто пригадати конфлікт навколо Громадської ради і самої ради з Управлінням внутрішньої політики міської ради, а також низку скандалів, пов’язаних зі скороченням шкіл та дитячих садочків, через що були обурені багато батьків, ліквідацією Протипухлинного центру, що у свою чергу зачіпило медиків, і великим протестом в Запоріжжі проти тотальних відключень електроенергії – щоб зрозуміти соціально-політичний контекст, в якому живе Запоріжжя та область, і побачити які точки напруги є в регіоні.
Очевидно, активні мешканці області хочуть бачити більше прозорості у владі і отримати більше важелів впливу для її контролю. Натомість влада поки не поспішає йти назустріч. Хоча рано чи пізно буде змушена це зробити. Вже зараз в Запоріжжі утворилася ініціативна група «Рада відновлення Запоріжжя», куди увійшли понад 30 громадських організацій, які вимагають відновити роботу Громадської ради і прагнуть брати активнішу участь в розробці та ухваленні важливих рішень.
Нові складні часи прискорюють багато процесів, у тому числі в громадянському суспільстві, тож місцевій владі варто адаптуватися і зрозуміти, що активні небайдужі люди – союзники, за допомогою яких можна зробити область сильнішою і згуртованішою.
Саме згуртованості в Запоріжжі зараз бракує, але якщо область досі стримує ворога, то і це питання їй під силу вирішити, адже люди у нас – справжні, пам’ятають, що таке козацький рід і добре розуміють, що вони захищають від окупантів.
Автор: Дмитро Арабаджиєв, регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Запорізькій області
Джерело: LB.ua