Стійкість громад крізь призму телеграму
На окупованих, деокупованих, прифронтових і тилових територіях.
Підготовку цього дослідження здійснено LetsData в межах діяльності Національної платформи стійкості та згуртованості. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проєкту «Побудова стійкості в конфлікті шляхом діалогу».
Дослідження «Стійкість громад крізь призму телеграму на окупованих, деокупованих, прифронтових і тилових територіях» є складовою частиною великого дослідження на тему формули громадянської стійкості України, яке розробляється на замовлення Українського незалежного центру політичних досліджень у межах діяльності Національної платформи стійкості та згуртованості.
Діяльність Національної платформи стійкості та згуртованості спрямована на посилення національної стійкості України. Шлях до цього — забезпечення діалогових практик у суспільстві, надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, зокрема щодо стійкості та соціальної згуртованості, а також забезпечення суспільної обізнаності в цих процесах.
LetsData — рішення на основі штучного інтелекту для раннього виявлення ризиків та можливостей у медійному просторі. Місія LetsData — сприяти організаціям та компаніям комунікувати проактивно на тлі ворожих інформаційних кампаній.
Методологія
Мета цього аналізу — надати ґрунтовне розуміння стійкості суспільства шляхом детального вивчення онлайн-дискурсу місцевих телеграм-каналів у 17 містах і селах України. Ми розглядали громади, які зазнають різного рівня впливу війни Росії проти України, зокрема громади на окупованих Росією територіях, громади на нещодавно деокупованих, прифронтових і територіях, розташованих у тилу. Аналіз має на меті дати відповіді на такі питання:
- Чим відрізняється онлайн-дискурс місцевих телеграм-каналів у контексті тем, настроїв та обміну інформацією між громадами на окупованих Росією територіях, нещодавно деокупованих, прифронтових і територіях, розташованих у тилу?
- Яким чином місцевий дискурс телеграм-каналів підвищує або підриває стійкість суспільства в умовах російської війни проти України і які чинники впливають на ці результати?
- Якою мірою шкідлива російська інформація просочується, впливає і формує онлайн-дискурс місцевих телеграм- каналів в українських громадах і як це впливає на стійкість суспільства, сприйняття війни, яка триває, і реагування на неї?
Географія цього аналізу охоплює 17 населених пунктів різного розміру. Для аналізу населені пункти об’єднані в чотири категорії на основі різного рівня впливу війни, яка триває:
1. Окуповані (Маріуполь, Лисичанськ, Мелітополь, Сєвєродонецьк). Ці населені пункти були окуповані від початку повномасштабного вторгнення та залишаються під російською окупацією.
2. Деокуповані (Берислав, Херсон, Корюківка, Куп’янськ, Тростянець). Ці населені пункти були нещодавно звільнені від російської окупації, однак зберігається можливість виникнення проблем.
3. Прифронтові (Харків, Миколаїв, Чернігів, Суми, Золочів). Війна безпосередньо впливає на ці населені пункти, які розташовані поблизу зон активних бойових дій та/або які регулярно обстрілюють.
4. Тилові (Чернівці, Хмельницький, Ужгород). Ці населені пункти розташовані на більшій відстані від лінії фронту й відчувають не прямі, а опосередковані наслідки війни.
Далі у звіті ми відноситимемо аналізовані телеграм-канали населених пунктів до таких категорій: окуповані, деокуповані, прифронтові та тилові.