“Сила права спрацьовує не завжди. Нам потрібен свій механізм компенсацій”, – підсумки дискусії
Національна платформа стійкості та згуртованості провела публічну дискусію на тему “Компенсація за житло, зруйноване чи пошкоджене внаслідок російсько-української війни (національний і міжнародний виміри)”.
Цей захід став логічним продовженням однойменного дослідження, яке підготували експерти проєкту. У цій роботі, зокрема, були проаналізовані міжнародні норми, досвід постконфліктних країн, національне законодавство та судова практика через «шлях постраждалої особи», а також запропоновані рекомендації для стейкхолдерів.
Саме на основі результатів дослідження й розгорнулася основна частина дискусії.
Модератором заходу виступив журналіст Андрій Куликов. Він, зокрема, озвучив, що за офіційними даними пошкоджено 13% від усього житлового фонду України.
Відкриваючи дискусію, модераторка та співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко підкреслила, що питання, винесені на обговорення, “народилися з нашого життя”, оскільки регулярні обстріли цивільної інфраструктури призводять до значних руйнувань. Відтак дослідники вирішили проаналізувати існуючу практику компенсацій та зробити власний внесок у вирішення проблеми, адже ця тема є частиною політики перехідного правосуддя і сприймається громадянами як частина запиту на справедливість.
Юлія Тищенко наголосила, що нам варто голосніше говорити про компенсацію зруйнованого та пошкодженого житла, оскільки РФ точно не зацікавлена у цьому, а країни-партнери інколи не розуміють всієї актуальності проблеми.
Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, звернувся до досвіду інших країн – сила права не спрацювала у випадку Боснії та Герцеговини. Тому Україна має розробляти свій механізм.
Правник наголосив на тому, що житло, яке знаходиться на ТОТ, перебуває у подвійній юрисдикції. І цей момент потрібно враховувати при створенні реєстру збитків.
Держава-агресор несе відповідальність за причинену шкоду. Але питання про репарації теж залишається відкритим. Репарації із “заморожених” активів рф були б виходом, але передача цих активів на міжнародному рівні досі не врегульована.
Дослідження, проведене партнером Національної платформи – Українською Гельсінською спілкою з прав людини – представив Андрій Климосюк, кандидат юридичних наук, керівник проєктів Аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”. Він звернувся до досвіду країн, які зіткнулися зі схожою проблемою. Це Боснія та Герцеговина, Грузія, а також окупований Північний Кіпр.
Дослідження національних механізмів відновлення та компенсації за втрачене житло в різних країнах виявило практики, які можуть бути корисними для України. Разом із сильними сторонами були проаналізовані й ключові недоліки — насамперед відсутність належного фінансування, що унеможливило повне відновлення прав постраждалих.
Андрій Климосюк нагадав, що вже створено Міжнародний реєстр збитків, до якого можна звернутися щодо пошкодженого чи зруйнованого майна. Він очікує, що незабаром у цю інстанцію можна буде звернутися з питань втрати доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.
Основну частину дослідження представила Олена Семьоркіна, заслужена юристка України, аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини.
“Ми досліджували компенсаційний механізм через шлях постраждалої особи”, – сказала вона.
Наразі збільшений список осіб, що мають право на компенсацію, але компенсаційний механізм фактично не застосовується з 2022 року. Кошти в державному бюджеті на його реалізацію не виділяються.
Внутрішньо переміщені особи мають спеціальні гарантії, але є проблеми з доступом до житла на ТОТ. Доказом руйнування може бути свідчення масових обстрілів. Але на часі цифровізація зруйнованого житла і спрощення процедури доведення.
Про простіше доведення збитків також казав Ігор Караман, юридичний радник Міжнародного реєстру збитків для України. Окремим питанням є втрата доступу до житла на ТОТ. Люди не можуть їм користуватися. Тож “поріг доведення” права власності та права на відшкодування має бути знижений.
Ольга Оніщук, засновниця та авторка проєкту “Поверни своє”, керівниця програми “Правова безпека власності” Українського інституту майбутнього, нотаріус, підтвердила, що найбільша проблема зараз – це верифікація прав власності. Програма, яку очолює пані Ольга, щодня працює із власниками майна на ТОТ. Зокрема, допомагає вирішити проблеми спадщини.
Валентина Лісовська, завідувачка Центру професійного розвитку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, розповіла про розробку курсів з міжнародного гуманітарного права та перехідного правосуддя. Мета – знайомство з нормами міжнародного права та їх адаптація до правової культури України. Ці курси є доступними онлайн.
У свою чергу Наталія Шамрай, директорка Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг, виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), розповіла про велику кількість запитів до ЦНАПІв щодо реєстрації нерухомого майна. Одне з пояснень – відсутність усіх необхідних документів на майно у разі його пошкодження чи руйнування. Відтак пані Наталія порадила перевірити документи, які підтверджують право власності, щоб у випадку потреби, не вирішувати проблему в пожежному порядку. Також вона нагадала про практику виділення матеріальної допомоги з бюджетів місцевих громад у випадку пошкодження нерухомого майна, хоча очевидно, що можливості громад обмежені.
Учасники третьої панелі розповіли про проблеми доступу до реєстрації нерухомого майна, обмеження, які існують для багатоповерхових будинків, недосконалий механізм верифікації компенсацій.
Зокрема, Максим Алексєєнко-Лемовський, заступник директора Департаменту – начальник відділу прав громадян постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Департаменту моніторингу додержання прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, розповів, що наразі є законодавчі ініціативи, які передбачають можливість прирівняти житло, що розташоване на окупованій території, до зруйнованого. Це дасть людям шанс претендувати на компенсацію або іншу форму відновлення своїх прав.
Також він висловив підтримку необхідності зміни підходів щодо підвищення ліміту компенсацій зруйнованого або пошкодженого майна та розширення доступних механізмів подачі заявок і відповідно створення умов для повної компенсації вартості втраченого житла.
Тетяна Митропан, заступниця директора Департаменту – начальника відділу економіки та організації будівництва Міністерства інфраструктури України, зауважила, що “фінансовий ресурс для реалізації відповідних урядових постанов на початковому етапі був обмеженим”, адже державний бюджет не був готовий до таких викликів. Саме тому керівництво держави звернулося до міжнародних партнерів із проханням про фінансування відповідних ініціатив щодо компенсації. Це й пояснює невеликі початкові суми компенсацій: спершу – 200 тисяч гривень, згодом – до 350 тисяч гривень за квартиру та до 500 тисяч гривень за пошкоджений приватний будинок.
Після того, як вдалося залучити додаткові джерела фінансування, ці суми були підвищені.
Тетяна Митропан повідомила, що у державному бюджеті на поточний рік на компенсації передбачено лише 4 млрд. грн: 1 млрд. грн — на пошкоджене майно, 3 млрд грн — на житлові сертифікати та компенсації за відбудову на власній ділянці. Ці кошти вже фактично використані і наразі держава шукає нові джерела фінансування, зокрема, вже знайдено можливості залучення коштів: від Світового банку — на компенсацію за пошкоджене майно, від Банку розвитку Ради Європи — на знищене житло.
Олена Шуляк, народна депутатка, голова парламентського Комітету ВРУ з організації державної влади, розповіла про так званий “мелітопольський експеримент” — використання супутникових знімків та технічних засобів для фіксації зруйнованого чи пошкодженого майна на тимчасово окупованій території та видачі перших житлових сертифікатів людям з ТОТ. Народна депутатка детальніше розповіла про законодавчі ініціативи, спрямовані допомогу у вирішенні питання компенсації зруйнованого чи пошкодженого майна і повідомила про запит до Уряду щодо відкриття всієї інформації по програмі “єВідновлення”. Зокрема, де, скільки і кому вже виплачено, які громади опрацьовують заявки, як швидко працюють комісії. Сьогодні ці дані закриті, а це не сприяє підвищенню рівня довіри.
Оксана Супрун, начальниця Савинської селищної військової адміністрації в Харківській області, розповіла, що її громада перебувала в окупації понад півроку. Внаслідок бойових дій з 3,5 тисячі домогосподарств близько тисячі зазнали пошкоджень. Водночас до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) подано лише 361 заяву. Причина цього – правові бар’єри: відсутність права власності; неоформлені спадкові права; будинки не введені в експлуатацію. Представники громади наразі намагаються закривати ці прогалини, співпрацюючи з міжнародними організаціями, які допомагають забезпечити людей будівельними матеріалами. Загалом у межах програми “єВідновлення” 63 домогосподарства вже отримали компенсації для придбання житла на інших територіях.
Серед актуальних проблем Оксана Супрун виділила такі як:
- невідповідність цін у чек-листах (затверджених у лютому 2023 р.) до реальних ринкових умов
- брак кваліфікованих кадрів
- соціальна вразливість мешканців – багато одиноких та літніх людей без мобільних телефонів, цифрових навичок чи банківських рахунків.
Однак попри ці труднощі, програма “єВідновлення”, на думку начальниці Савинської селищної військової адміністрації, працює. Її впровадження змусило тисячі людей легалізувати майно, оформити права власності — більше, ніж, можливо, за всі роки незалежності.
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Україна розповів про результати дослідження ефективності комісій з надання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене майно (на прикладі 170 комісій у 112 населених пунктах України). Воно виявило як позитивні тенденції, так і системні проблеми. Серед позитивних можна виділити спрощення процесів через «Дію». Серед проблем – брак доступу до житла для обстеження, неактуальні ціни у чек-листах, які не відповідають реальним ринковим умовам, низька обізнаність громадян щодо обов’язку повідомляти про завершення ремонту для верифікації виплат, а також брак інформації та комунікації з боку комісій.
Аліна Москаленко, директорка ГО “Інститут житла” проаналізувала існуючу практики компенсації за зруйноване чи пошкоджене майно і звернула увагу на низку викликів, серед яких нестача фахівців (архітекторів, інженерів, будівельників) для обстеження житлового фонду, брак юридичної допомоги на місцях тощо.
Вона запропонувала залучити міжнародні організації до роботи компенсаційних комісій для посилення технічного ресурсу на місцях, створити єдину цифрову базу або карту допомоги від міжнародних і державних структур, а також єдину загальнонаціональну гарячу лінію з питань компенсації, започаткувати професійну освітню програму з будівельного права для студентів. Ці заходи спрямовані на створення єдиної системи компенсації за зруйноване чи пошкоджене майно, яка має служити людям.
Підводячи підсумки заходу співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко наголосила, що організатори заходу не прагнули сьогодні зробити парадний звіт. Натомість намагалися створити реалістичну “картинку”, зафіксувати наявні практики, проблеми, бар’єри й можливості щодо реалізації політик компенсації за зруйноване та пошкоджене житло.
На думку Юлії Тищенко, це питання має багато вимірів. З одного боку – це права жертв війни. З іншого – запит суспільства на справедливість, який значною мірою виявляється у якості комунікації влади на різних рівнях, у спроможності громад, ролі громадянського суспільства та міжнародних партнерів зменшувати масштаби гуманітарного лиха та порушень прав людини, спричинених агресією РФ.
“Цей захід – перша розмова в нашому циклі саме на цю тему, але точно не остання”, – підсумувала співзасновниця Національної платформи.
Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 100 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Цей захід буде організований в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу.