У країнах ЄС розділяються думки щодо можливих варіантів завершення війни в Україні, але більшість й надалі готові підтримувати нашу країну, – підсумки дискусії
30 травня 2024 року відбулася дискусія “Вибори до Європарламенту 2024: вплив на Україну і наші кроки для збереження підтримки країн ЄС”, яку організувала Національна платформа стійкості та згуртованості напередодні чергових виборів до Європарламенту.
Іноземні експерти обговорили ставлення їх країн до України та можливі зміни у контексті виборів.
Марі Дюмулен (Marie Dumoulin), директорка програми “Ширша Європа” Європейської ради з міжнародних відносин (Франція), розповіла, що підтримка військової допомоги Україні у французькому суспільстві залишається загалом досить високою, але протягом останніх місяців вона послаблюється.
Згідно з опитуванням, проведеним Європейською радою з міжнародних відносин у січні 2024 року, відносна більшість (35%) вважає, що Україні потрібно продовжувати воювати і відвоювати тимчасово окуповані території. Але є й ті, хто вірить, що війна закінчиться компромісом. Французька громадськість розділена у питанні вступу України до ЄС і не дуже підтримує розширення Європейського Союзу в цілому.
Загалом, Україна не є центральним питанням у передвиборчих дебатах до Європарламенту, більше обговорюються внутрішньополітичні проблеми. Деякі радикальні партії наголошують на необхідності уникнення ескалації та втягування Франції у війну. Французька зовнішня політика значною мірою визначається президентом, але якщо партія Макрона програє, це може мати опосередкований вплив на вагу Франції в ЄС.
Воутер Цверс (Wouter Zweers), експерт з питань розширення ЄС Інституту міжнародних відносин Клінгендала (Нідерланди), підкреслив, що нідерландські політики загалом вважали Угоду про асоціацію між Україною та ЄС достатньою формою співпраці. Експерт зазначив, що з початком війни ця позиція змінилася, і Нідерланди прийняли, хоча спочатку й дещо нерішуче, перспективу вступу України до ЄС. Однак новий уряд Нідерландів, швидше за все, буде більш суворим щодо критеріїв вступу. Як уряд, так і громадяни країни вважають, що Україна повинна відповідати критеріям вступу, перш ніж вона зможе приєднатися до ЄС.
У Німеччині ставлення до військової підтримки України суттєво змінилося після повномасштабного вторгнення росії, – сказала Сабіна Фішер (Sabine Fischer), старша наукова співробітниця дослідницької групи Східної Європи та Євразії Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWP).
Вона також підкреслила, що ставлення до оборонного бюджету Німеччини також змінилося, оскільки питання захисту демократії стало пріоритетним.
Це відображається в опитуваннях громадської думки. Згідно з нещодавнім опитуванням Politbarometer, 47% німців підтримують збільшення військової допомоги Україні, тоді як ще 31% вважають її нинішній обсяг достатнім. Лише 22% виступають за її скорочення.
Щодо членства України в ЄС, 51% німців вважають, що це має відбутися в найближчі роки, тоді як 41% виступають проти швидкого вступу. 61% жителів Німеччини підтримують збільшення оборонного бюджету країни.
Однак в уряді такої згуртованості немає – Німеччина сьогодні має «дуже складну» коаліцію, якій важко дійти згоди з низки питань. Як це вплине на європейські вибори – важко передбачити.
Сінікукка Саарі (Sinikukka Saari), провідна наукова співробітниця з досліджень Фінського інституту міжнародних відносин, також говорила про підтримку України і, зокрема, її вступу до ЄС у зв’язку з питаннями безпеки. За її словами, питання безпеки наразі є головним пріоритетом для країн Північної Європи, і всі вони вважають Росію найбільшою безпековою загрозою для Європи. Більшість фінів вважають, що війна може перерости у більш широку війну, і Європа повинна бути готовою до такого сценарію.
З точки зору скандинавських країн, членство України в НАТО було б значним внеском у європейську безпеку. Що стосується вступу до ЄС, то і політики, і суспільство підтримують його, але це має бути поступовим процесом.
Ці європейські вибори вперше становлять настільки великий інтерес для України, яка є кандидаткою на вступ до ЄС, й рішення залежить від країн-членів, вважає Ґерт Антсу (Gert Antsu), спеціальний представник з питань Східного партнерства, МЗС Естонії. Але, підкреслив експерт, найважливіші вибори, що визначатимуть європейську перспективу Україну – саме наступні українські вибори – президентські та парламентські, після завершення повномасштабної війни. Адже виконання вимог щодо вступу – наслідок того, чи продовжаться в Україні реформи.
Під час дискусії експерти вкотре наголосили, що модель європейської інтеграції для України не зміниться, критерії залишаться тими ж самими. Але це в інтересах самої України, інакше постраждає і українська економіка, і демографія. Однак сам процес буде іншим, оскільки Україні необхідно зосередитися на питаннях оборони та безпеки.
Водночас, євроатлантична інтеграція менше залежить від України, а більше від країн-членів Альянсу. Швидше за все, Україна не отримає запрошення до вступу в НАТО на саміті у Вашингтоні в липні, але вона може отримати чіткі меседжі. Для України важливо позитивно комунікувати результати саміту, навіть якщо запрошення не буде формалізовано, вважає Марі Дюмулен.
А Сінікукка Саарі додала, що ЄС сприймає Україну як невід’ємну частину Європи та євроатлантичної безпеки. Україна повинна наполегливо працювати над досягненням цілей членства в ЄС і НАТО, щоб бути готовою, коли з’явиться вікно можливостей для приєднання.
Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 90 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Цей захід організований в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу.