“Відновлення має бути прозорим та інклюзивним” – підсумки відкритої дискусії
14 березня 2024 року відбулося відкрите обговорення “Інструменти залучення громадськості до відновлення і демократичних змін: презентація досвіду Запоріжжя та обмін досвідом”, організоване за підтримки Національної платформи стійкості та згуртованості у партнерстві з ГО “Екосенс”.
Головна доповідь була присвячена створенню Ради відновлення, яка стала ефективним інструментом залучення громадськості до формування екосистеми сталості, стійкості та демократії.
Як зазначила модераторка Тетяна Жавжарова, ініціаторка Ради відновлення Запоріжжя, голова ГО “Екосенс”, Запоріжжя постійно потерпає від ворожих атак, тому говорити про великі інфраструктурні проєкти важко. Але варто концентруватися на темі “соціальної відбудови” – повернення людей і, головне, збереження для них надії на майбутнє.
Створення Ради було низовою ініціативою. Спрацювали горизонтальні зв’язки. Докладно про її формування розповів Дмитро Арабаджиєв, координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Запорізькій області, член Ради відновлення Запоріжжя.
На першому, установчому етапі зібралася група з представників 15 громадських організацій. Вони довіряли один одному і розробили спільні принципи подальшої діяльності – відновлення має бути прозорим і інклюзивним.
На проєктному етапі було проведене соціологічне опитування і декілька фокус-груп. Їх метою стало виявлення потреб містян та їх бачення шляхів відбудови. Тоді ж розпочались публічні обговорення і пройшов Форум громадських організацій для вироблення експертних рекомендацій по окремим секторам. А фінальним продуктом є “Зелена книга відновлення”.
Діяльність Ради не припиняється. “Ми націлені на нові проєкти і мережування”, – каже Дмитро Арабаджиєв.
Олег Саакян, співзасновник Національної платформи, вважає діяльність Ради прикладом синергії між різними секторами завдяки самоорганізації. Політолог підняв декілька чутливих питань – зокрема про зміст відновлення. Так, як було, вже не буде і не має бути. Й саме таким є суспільне бачення. Зараз, особливо у прифронтових містах, йдеться про відновлення “соціальної тканини” – через збереження довіри і здатності співпрацювати. Самоврядність частково обмежена за воєнних умов, але відбувається завдяки залученню громадян.
Життя під час постійних загроз та в ситуації невизначеності дозволяє і відновлюватися, і розвиватися. Андрій Загородський, експерт з комунікацій та мережування Національної платформи стійкості та згуртованості, поділився досвідом співпраці зі спільнотами, які мають власне розуміння стійкості, засноване на практичній діяльності у кризові часи.
Для того, щоб вистояти, важливо оцінювати ризики, власне, долати кризу і потім братися до відновлення. Найслабкішим місцем, на думку представників спільнот, є недостатня зв’язність, а перевагою – низовий розподіл ролей. Базова “одиниця стійкості” – рівень будинку, ОСББ, локальної громади. Це відповідає принципу субсидіарності, коли стійкість формується знизу догори.
Далі у дискусії взяли участь регіональні координатори та експерти Національної платформи з Одеської, Харківської, Миколаївської, Херсонської областей та члени Ради відновлення Запоріжжя: Андрій Карпенко (кластер ІАМ), Ольга Леонтьєва (ГО “Мелітопольська волонтерська група “Патріот”, Інесса Носенко (ГО “Дивосвіт”).
Одне з головних питань було про те, чи можливо масштабувати досвід відбудови. Єдиної відбудови у нас не буде. Кожна громада відшукує свою модель. Але діалог про унікальний досвід, безумовно, потрібен.
Для відновлення також необхідна візія майбутнього. Обговорення відновлення має певний психотерапевтичний ефект, бо дає надію. Також варто покладатися на наші сильні якості – здатність комунікувати, самоорганізовуватися, діяти разом. Бо саме вони є частиною “української формули стійкості”.
Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 90 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Побудова стійкості в конфлікті через діалог”.