Відновлення потребує нових рішень – довоєнні рецепти не діють, – підсумки відкритої дискусії

14 вересня 2023 року відбулася відкрита онлайн-дискусія “Миколаївщина: як побудувати екосистему стійкості?”, організована Національною платформою стійкості та згуртованості. Модерував захід Михайло Золотухін, партнер Національної платформи в Миколаївській області.

Співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко наголосила на тому, що стійкість – багатоаспектне поняття. Це інструмент забезпечення управління, секторального розвитку та суспільного життя під час криз, а також система прогнозування і реакції на виклики, співпраця й ефективна комунікація в громадах. 

Одне з завдань сьогоднішнього обговорення – поділитися візіями стійкості у відбудові Миколаївщини, про що варто розпочинати думати ще до закінчення війни і перемоги.

Міський голова Миколаєва Олександр Сенкевич зазначив, що для відновлення важливі як стійкість громад на рівні “харду” (ресурси, енергетика, відновлення житла тощо), так й стійкість людей. Це “софтові” практики, які забезпечать інституційну спроможність у майбутньому. Йдеться про розвиток людського потенціалу, залучення мешканців, а також великий пілотний проєкт – розробку майстер-плану Миколаєва, що стане дороговказом для повоєнного розвитку.

Екосистема стійкості має декілька компонентів. Про них розповів співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій. Це адекватна оцінка ризиків, у тому числі – не очевидних сьогодні; перегляд законодавства, аби модель управління дозволяла відповідати на новітні виклики; створення автономних систем життєзабезпечення; запобігання подальшому відтоку капіталу і робочої сили; підтримка самозайнятості і соціального бізнесу, а також посилення соціальної згуртованості, адже жодна стратегія не спрацює, якщо у громаді є конфлікти. 

На думку експерта, Миколаїв та область мають знайти своє унікальне стратегічне позиціонування. Для цього варто попередньо оцінити їх внесок в обороноздатність, визначити нові економічні ніші для покриття національного дефіциту в різних сферах, масштабувати вже діючі успішні проєкти для відбудови області і країни та розвивати співпрацю між ОТГ на рівні районів. 

Стратегічні документи мають бути людиноцентричними, щоб мешканці хотіли повернутися і жити тут, – вважає Тетяна Шуличенко, директорка департаменту економічного розвитку виконавчого комітету Миколаївської міської ради. Тому й розробка майстер-плану за участі міжнародних партнерів з Данії та Італії, й формування Стратегії розвитку Миколаєва разом з ПРООН, й планування окремих пілотних проектів у сфері відбудови житла, соціальної інфраструктури, бізнесу, екології відбуваються із залученням громади. Проводяться опитування, обговорення і публічні презентації.

Секретар Вознесенської міської ради Вікторія Бальцер переконана, що для планів з відновлення потрібні нові рішення, бо іноземний досвід або напрацювання мирного часу сьогодні не діють потрібним чином. Також необхідна велика попередня робота – наприклад, розробка методики для оцінки збитків, доступ до реєстрів, щоб побачити реальну демографічну ситуацію тощо.

Наступна частина дискусії була присвячена бізнес-компоненту відновлення. 

Заступник директора Інноваційного кластеру RInnoHub Володимир Євсєєв розповів, що їхній хаб, який підтримував високотехнологічний бізнес, після повномасштабного вторгнення перейшов на воєнні рейки й передав техніку ЗСУ. Але зараз він знову запускає конкурс стартапів. Молодь має бути впевнена, що у місті є перспективна робота в інноваційному сегменті з достойним прибутком.

Головні виклики для Миколаївщини – зруйновані інфраструктура і житло, втрата робочих місць і цілих підприємств, економічна залежність від інших регіонів, відтік кадрів, забруднення довкілля через військові дії та ін. 

На думку В’ячеслава Клочана, доктора економічних наук і Голови правління ГО “Агенція розвитку південного регіону”, пріоритети відновлення – інфраструктура, логістичні зв’язки, перегляд економічної складової стратегій громад, а також підтримка освіти та медицини. 

Треба планувати майбутнє, але й не забувати про підприємців, які працюють зараз. Так вважає Сергій Шульган, заступник директора Регіонального фонду підтримки підприємництва в Миколаївській області. Фонд поновив довоєнний проєкт підтримки малого і середнього бізнесу. Зокрема, він передбачає часткову сплату відсотків по кредитам та компенсацію вартості придбаного обладнання, а також сприяє поверненню підприємств з релокації. 

Бізнес активно шукає програми підтримки, у тому числі – донорські, підтвердив радник президента Миколаївської РТПП Олександр Савицький. Такі програми мають вирішувати конкретні проблеми (невизначеність з кадрами, брак обігових коштів тощо) та допомагати “вижити” у загальній ситуації ринкової нестабільності. 

Олексій Сидорчук (голова правління ГО “ЕКО Березань”) та Борис Кудар (ГО “Учбово-методичний центр захисту прав людини”) розповіли про окремі проєкти з відновлення, що вже втілюються у життя.

Це створення Атласу молодіжних ініціатив у соціальній, інфраструктурній та підприємницькій сферах, ініціатива з забезпечення мешканців чистою питною водою (очищення, зберігання та тестування якості води), а також відкриття медіацентру, адже, згідно з опитуванням, 75% жителів Миколаївщини були не задоволені інформаційною політикою органів місцевого самоврядування. 

Тетяна Золотухіна, експертка ГО “Фонд розвитку міста Миколаєва” приділила увагу викликам відновлення для невеликих громад. Йдеться про певну несинхронізованість документів на обласному рівні та рівні ОТГ, необхідність удосконалення методичного супроводження відновлення та забезпечення керівництва громад кваліфікованими кадрами, залучення мешканців до процесів відновлення й інтеграцію ВПО. 

Висловлені думки увійдуть до пакету рекомендацій, адже проєктні рішення мають враховувати потенціал громад. Децентралізація економічного відновлення й водночас розвиток партнерства між громадами  – позитивна тенденція, яку треба продовжувати. 

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 80 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Побудова стійкості в конфлікті шляхом діалогу”.