Самоорганізація та покладання на себе – секрет нашої суспільної стійкості, – підсумки вебінару

31 жовтня 2024 року відбувся вебінар «Громади в умовах війни: як забезпечити управлінську стійкість та демократію», який організувала Всеукраїнська асоціація ОТГ у партнерстві з Національною платформою стійкості та згуртованості. 

Партнерами заходу стали Програма DOBRE, Швейцарсько-український проєкт DECIDE, Глобал Ком’юнітіз (Global Communities), Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Модерували захід представниці Всеукраїнської Асоціації ОТГ: Ірина Кара, експертка платформи «Управління людськими ресурсами», та Олена Антоненко, експертка платформи «Тимчасово окупованих та деокупованих громад».

Співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко презентувала результати громадських консультацій з представниками органів місцевої влади (ОМС) та інститутів громадянського суспільства (ІГС). Консультації охопили 17 областей України, серед яких були наближені до лінії бойового зіткнення, деокуповані та, умовно, тилові. 

В усіх регіонах та типах громад є спільні проблеми, пов’язані зі спроможністю громад, безпекою, комунікацією і взаємодією між владою та громадськістю, місцевим управлінням під час воєнного стану, ментальним здоров’ям та відносинами між мешканцями громади. 

Говорячи про спроможність, експертка відмітила: сьогодні ресурсів у громад може бракувати на місцевий розвиток, значною мірою вони витрачаються на адаптацію громад до безпекових загроз та підтримку життєдіяльності. Громади (включно з тиловими) зазнають депопуляції, намагаються утримати певну планку у наданні соціальних послуг, потерпають від браку податкових надходжень, адже релоковані підприємства часто сплачують податки не за місцем розташування, а за місцем реєстрації, у великих містах. 

Відповідаючи на безпекові виклики, громади зазнають труднощів із фінансуванням побудови укриттів за новими Державними будівельними нормами (ДБН), облаштуванням підземних шкіл та укриттів в різних соціальних об’єктах, лікарнях.

Якщо говорити про комунікаційні проблеми, то, з точки зору представників ІГС, громадськості не вистачає даних від влади, прозорості інформації, залучення до співпраці. Тим часом саме на тлі падіння довіри до ОМС, виконавчої влади, важливо налагодити діалог і комунікацію.

Під час повномасштабної війни комунікація у громадах набула певних особливостей. Наприклад, вона відбувається через громадські ради або безпосередньо з головами громад та старостами, якщо це невеликі громади. 

Потрібно шукати альтернативні майданчики для діалогу, виходячи зі специфіки громади, а також різні формати комунікації з окремими соціальними групами. Й головне – продовжувати застосовувати передбачені українським законодавством механізми участі громадськості у вирішенні місцевих справ відповідно до ситуації в громадах.

У сфері управління громади стикаються зі складністю або неможливістю зібрати кворум в ОМС, а також з обмеженнями самоврядування через створення військових адміністрацій (ВА). Учасники консультацій вважають, що зміцнення стійкості та спроможності громад – це ключове завдання, адже від його вирішення залежить, чи залишаться мешканці у громаді або ухвалять рішення поїхати з неї. 

Відповідаючи на питання, Юлія Тищенко висловила думку, що в кожній громаді необхідно скласти «карту потреб» і визначити цільові аудиторії, щоб таргетовано використовувати інструменти комунікації та взаємодії. 

«Концептуальне розуміння стійкості базується на трьох метафорах – опірності, адаптивності та здатності до відновлення», – зазначив співзасновник Національної платформ Володимир Лупацій. Стійкість передбачає здатність ідентифікувати ризики і не тільки реагувати на них, але й передбачати. 

Експерт навів приклад однієї з «тилових» громад, яка мала кошти, проте не закупила генератори, бо не бачила загрози блекаутів, але за п’ять днів потому зазнала ворожих влучань в енергетичні об’єкти.

Володимир Лупацій також згадав виступ представника ДСНС під час Регіональної платформи у Львові “Львівщина в умовах війни: виклики і джерела стійкості”. Рятувальник наголошував на тому, що треба готуватися до найгіршого сценарію – приміром, на Львівщині відбулися навчання щодо алгоритмів дій у разі відключення світла на сім діб. Отже, своєчасна оцінка ризиків забезпечує ефективне реагування. 

За словами експерта, існує п’ять типів ризиків щодо стійкості. Вони стосуються соціальної згуртованості, людської безпеки, інфраструктури життєзабезпечення, безперервності управління та залучення громадян, інформаційної безпеки. 

Беручи участь у подальшій дискусії, Володимир Лупацій відзначив, що в умовах обмежень воєнного стану важливо використовувати інструменти учасницької демократії. Наприклад, підтримувати ініціативи, які перемогли у конкурсах в рамках бюджетів участі. Для кращої взаємодії та згуртованості такі бюджети варто започаткувати на обласному рівні.

Співзасновник Національної платформи Олег Саакян сфокусувався на особливостях української формули стійкості. Традиційно у європейських країнах суб’єктом стійкості є інституція, яка долучає суспільство до аналізу ситуації та реагування на загрози. Але що робити, коли інституція паралізована? 

Відповідь українського суспільства – самоорганізація та покладання на себе, які вкорінені у нашій історії, культурі, соціальних практиках. Неформальні зв’язки посилюють інституціональну спроможність. 

«Сильною є та демократія, яку готові захищати громадяни», – зауважив політолог. А також додав, що згуртованість формується у спільнодії: відчуття єдності громади та її ідентичності «виробляється» у співпраці. 

У продовження вебінару співзасновники Національної платформи та представники ОТГ разом шукали відповіді на питання самодостатності та згуртованості громад, збереження кадрового потенціалу, можливості управління громадами на ТОТ та підтримку молоді з ТОТ, перспективи проведення місцевих виборів в умовах воєнного стану та деякі інші. 

Надаючи зворотний зв’язок, учасники обговорення визнали його формат вдалим, а зміст – корисним. Отже, подібні зустрічі проводитимуться й надалі. 

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 100 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Цей захід буде організований в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу.