Що таке перемога, досягнення миру? Концепції, сценарії, варіанти

Документ містить аналіз деяких підходів і сценаріїв досягнення миру в умовах тривалої збройної агресії рф проти України з урахуванням гуманітарної, безпекової, міжнародної ситуації. Розглядаються різні варіанти розвитку подій в умовах війни, оцінюються сильні й слабкі сторони, можливості та ризики відповідних підходів як для України, так і міжнародної спільноти. Основний акцент зроблено на пошуку шляхів стійкого, безпечного й справедливого миру, ризиках проміжних сценаріїв для розвитку ситуації в Україні, міжнародної та європейської системи безпеки в межах підходів до врегулювання.

Авторка: Юлія Тищенко, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості за загальною редакцією її колег, співзасновників Національної платформи, Олега Саакяна та Володимира Лупація.

ЗАГАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ

Офіційна позиція України щодо визначення перемоги, досягнення стійкого й справедливого миру: перемога України — це збереження державного суверенітету, повне відновлення територіальної цілісності, порушеної у 2014 році, у межах міжнародно визнаних кордонів, відновлення справедливості, відбудова, розвиток демократії, європейська стійка країна, заснована на принципах верховенства права, дотримання прав людини.

Відповідні складові частини перемоги мають значну підтримку українського суспільства, про що свідчать дані різноманітних досліджень. Доцільно говорити про досягнення безпечного миру. Безпечний мир — це комплекс внутрішніх і зовнішніх стратегій у різних сферах щодо процесу досягнення справедливого, всеохопного миру, які мають бути здійснені під час і після російської агресії в Україні для стійкості та відновлення, забезпечення національної єдності й соціальної згуртованості. Безпечний мир впроваджується, щоб забезпечити збереження та розвиток України як суверенної, демократичної, європейської та незалежної країни, ґрунтуючись на принципах поваги до Статуту ООН, прав людини та принципів верховенства права, гарантує безпеку й демократичний, соціальний, економічний поступ на європейському континенті.

Формула миру Президента України Володимира Зеленського (10 пунктів і додатки до неї) серед опцій у досягненні всеосяжного миру передбачає справедливе покарання Росії за злочини, скоєні проти України, захист життя «всіма доступними засобами, дозволеними Статутом ООН». У формулі йдеться про відновлення безпеки, гарантії безпеки з боку інших країн. Відповідно до неї досягнення справді всеосяжного, справедливого й міцного миру можливе лише за умови відновлення територіальної цілісності та суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах та міжнародно-правового оформлення припинення війни. Досягнення цієї провідної цілі передбачає створення чіткої рамки (framework) підтвердження припинення війни, надання зобовʼязань і гарантій безпеки, створення умов для післявоєнного врегулювання, узгодження умов фінансування відбудови України, а також розроблення механізмів запобігання повторенню агресії проти України та будь-якої іншої держави в майбутньому.

Представляючи план Перемоги (5 пунктів із закритими додатками) в жовтні 2024 року в парламенті, Президент заявив, що «Перемога дає можливість жити на своїй землі, за своїм законом і обирати своє майбутнє», яке повʼязане з ЄС та НАТО. Він не згадував про відновлення контролю за міжнародно визнаними кордонами України, але посилався на мирний план, представлений у 2023 році, який не передбачав територіальних поступок рф, відмову від відновлення справедливості тощо. План Перемоги ґрунтується на безпековій підтримці партнерів і спирається на заходи із досягнення «миру завдяки силі».

Одночасно спостерігається загальна стратегічна невизначеність щодо шляхів, методів і ресурсів досягнення перемоги, стійкого справедливого, всеосяжного та безпечного миру. Іде війна на витривалість (виснаження) України та Заходу і рф. Декларується стратегічна оборона, стримування рф через Україну при поступовому зменшенні рівня військової та фінансової допомоги країн-партнерів, стратегічних політичних рішень щодо забезпечення гарантій безпеки для України. Країни НАТО дотримуються позиції стосовно небезпеки надання Україні певних видів зброї, щоб не відбувалося подальшого загострення у взаєминах із ядерною рф. Це відбувається на тлі складної демографічної ситуації в Україні, погіршення соціально-економічного становища, гуманітарної кризи, катастрофічних наслідків для екології. Актуалізуються виклики навколо ефективної мобілізації, спостерігаються елементи напруження в українському суспільстві, спричинені наслідками війни. Попри вибудову стійкості, підірвана людська безпека, енергетична безпека через руйнування української енергетичної інфраструктури з боку рф. Усі ці чинники актуалізують на порядку денному різні варіанти завершення війни чи її тимчасового припинення, зокрема через політичні рішення, потенційні перемовини України з рф. У країн-партнерів обмежені ресурси, спостерігається погіршення економічної ситуації, політичні кризи, брак консенсусу стосовно подальшої політики щодо війни, загрози політичного популізму та обрання правих сил у виборні органи влади. Внутрішні проблеми партнерів стають пріоритетними в умовах безпекової кризи та війни в Україні. Водночас загострення ситуації на Близькому Сході також стало пріоритетним питанням світового порядку денного й змушує західних союзників України розподіляти ресурси для гасіння кількох масштабних конфліктів одночасно.

Спостерігається дефіцит гарантій безпеки з боку різних країн для України. Не озвучено чітких гарантій щодо набуття членства України в НАТО, спостерігається дефіцит ефективних гарантій безпеки з боку країн Заходу.

Двосторонні безпекові угоди, підписані Україною з різними країнами, не містять чітких параметрів і гарантій спільних дій у разі подальшої військової ескалації, агресії (станом на 17 жовтня 2024 року укладено 27 угод — 7 із країнами «Групи семи», 19 із країнами, що приєдналися до декларації, а також із Європейським Союзом).

При цьому в західних країнах не артикульовано чітко визначених стратегій бачення майбутнього рф у різних вимірах, загального бачення української перемоги, досягнення миру та шляхів до цього й засобів її досягнення в тактичній та стратегічній перспективах.

Водночас домовленості щодо потенційного миру, які б передбачали стратегічну відмову від територій, не були б сприйняті українським суспільством, армією та могли б створити нові лінії напруження й конфліктів у внутрішньому українському вимірі зі складними комплексними наслідками для безпеки, майбутнього, міграційної ситуації тощо.

Своєю чергою, попри негативні наслідки війни та втому українського суспільства, безпрецедентні безпекові ризики для цивільного населення, спостерігаються прояви суспільної стійкості, очікування справедливості та відновлення.

Територіальні компроміси також означатимуть подальшу загрозу ерозії міжнародного права й міжнародної системи безпеки, поглиблення трансатлантичного напруження та деморалізацію інших країн-жертв російської агресії — як уже наявних, так й потенційних.

Визначення перемоги, досягнення справедливого миру для українського суспільства наприкінці третього року повномасштабного російського вторгнення може відбуватися в контексті наявних сценаріїв розвитку ситуації з урахування ресурсів і ризиків щодо рішень (широкий спектр щодо рф, безпеки, ядерного стримування, енергетичної та економічної безпеки, викликів у сфері міжнародних відносин, наявних і потенційних війн та конфліктів в інших частинах світу тощо).

рф, країна-агресор, не демонструє щирої готовності до перемовин, оновлює ядерну доктрину, інтегрує окуповані території, черпає ресурси коштом українських захоплених земель, нарощує військові витрати, незаконно переміщує та призиває на службу в збройні сили населення окупованих територій, здійснює мобілізаційні заходи в різних країнах, говорить про перемовини на «російських умовах» (анексія українських територій, так звані демілітаризація та денацифікація України) та інтерналізує війну.

Мета цього тексту — проаналізувати сценарії і варіанти досягнення миру для українського суспільства з урахуванням можливостей, ресурсів, позицій країн-партнерів. Аналіз здійснений на основі опису сильних і вразливих сторін, можливостей і потенційних наслідків для України та країн ЄС. Завдання — аналіз сильних, слабких сторін та загроз і можливостей при реалізації різних базових сценаріїв, досягнення миру, перемоги.

Запропоновані сценарії не є абсолютними, можливі інші опції внаслідок швидкої динаміки зміни контексту.

Загалом виділено 5 загальних сценаріїв (підходів) досягнення миру (припинення війни), які не передбачають припинення війни внаслідок повного відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів. Ці сценарії не можуть повною мірою вважатися досягненням стійкого, безпечного та стабільного миру, не є перемогою, а скоріше «миром через непоразку». Але це можливі рішення з меню опцій, наявних з огляду на економічні, безпекові та політичні ресурси та усвідомлення їхньої потенційної крихкості. Методологічно для кожного сценарію проведено SWOT-аналіз, виділено загальні риси, наслідки в українському та міжнародному вимірах.

Ознайомитися детальніше з текстом документу.