Стійкість – вичерпний ресурс, тож його мають примножувати фронт і тил разом, – підсумки регіональної платформи

29 квітня 2026 року у Запоріжжі відбувся відкритий діалог на тему «Виклики-2026: як забезпечити суспільну стійкість та розвиток Запоріжжя», організований Національною платформою стійкості та згуртованості.

Модерувала захід Ольга Леонтьєва, лідерка мережі робочих груп з громадської безпеки та соціальної згуртованості в Запорізькій області, голова ГО «Мелітопольська волонтерська група «Патріот».

На початку дискусії з вітальними словами виступили заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Михайло Семікін та співзасновник Національної платформи, політолог Олег Саакян. Експерт підкреслив, що у фокусі обговорення – становлення екосистеми стійкості в регіоні. Тому поряд з оцінкою ризиків варто звертати увагу на спроможності та успішні практики.

Ризики перебувають на перетині різних сфер, що породжує крихкість. Отже, постає питання, як синергізувати взаємодію різних акторів. Стійкість під час війни – наріжний камінь нашого існування, але вона не безмежна. Мусимо шукати джерела її примноження, і це є інтегральним завданням і для фронту, і для тилу.

Співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій презентував результати двох хвиль пілотної оцінки ризиків стійкості Запорізької області. Він уточнив, що комплексний підхід до стійкості передбачає врахування п’яти вимірів – соціальної згуртованості, безпеки, інфраструктури, управління та залученості, інформаційної стійкості. 63 питання анкети експертного опитування відповідали цим вимірам.

Для Запоріжжя у «червоній зоні» опинилися 38 ризиків із 63. Вони є одночасно і значущими, і високовірогідними. У ТОП-10 загроз – зростання кількості людей у складних життєвих обставинах, відтік капіталу через складні безпекові умови, мінна небезпека, порушення централізованого теплопостачання, падіння довіри до президента. Актуальним для області є ризик тимчасової окупації.

Оцінюючи загрози у сфері транспорту та телекомунікацій, експерти виділили насамперед ризик багатоденного блекауту, але до традиційних ризиків цього року додалося порушення залізничного сполучення.

В області також зберігається загроза «інформаційної окупації». Аби їй протидіяти, потрібно розуміти, що відбувається у цій сфері на рівні громад, і впроваджувати нові технологічні рішення – наприклад, застосовувати додатки, які розпізнають ботів. Також важливою є синергія проукраїнських блогерів у регіоні.

Регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості у Запорізькій області Дмитро Арабаджиєв підсумував ключові ризики, які виявило дослідження.

По-перше, соціальній згуртованості загрожує зростання недовіри між різними групами та спільнотами, що веде до поляризації суспільства. Крім того, накопичується психологічна напруга, зростає втома від війни, поширюються емоційне вигорання та ПТСР. Це негативно впливає на громадську активність і волонтерство. Також слід враховувати ризики поствоєнної трансформації суспільства та різницю у досвіді переживання війни й окупації для різних людей.

В інформаційному просторі відбувається фрагментація. Деякі громади перебувають в інформаційній ізоляції через наближення фронту. Дмитро Арабаджиєв вважає, що Запорізька область недостатньо представлена в національному інформаційному просторі.

Суспільна стійкість визначається не лише безпековими факторами, але й соціально-психологічними та комунікаційними. Їх необхідно враховувати у планах стійкості. Водночас слід пам’ятати, що найбільшу небезпеку становлять каскадні ризики, коли один збій викликає серію інших.

Доцент Національного університету «Запорізька політехніка», кандидат політичних наук Тетяна Сергієнко також прокоментувала результати оцінки ризиків. Найбільші з економічних – проблеми з умовами ведення бізнесу у прифронтовому регіоні, зростання податків, втрата трудових ресурсів.

У соціально-демографічній сфері спостерігаються негативні тенденції, насамперед через відтік молоді. Населення «старіє», отже, збільшується навантаження на систему соціального захисту. Крім того, знижується психологічна стійкість мешканців області.

У регіоні ведуться деструктивні інформаційні кампанії та знижується довіра до офіційних джерел інформації. Недостатньою є й антикризова готовність – передусім через незадовільне інформування населення, дефіцит засобів індивідуального захисту та відсутність відповідних навчальних програм.

Тетяна Сергієнко резюмувала, що дослідження показало наявність каскадних ризиків, вплив яких виходить за межі окремих секторів.

Віктор Бондаренко, начальник відділу енергетичного планування та інвестицій департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради, розповів про раннє відновлення, енергостійкість та співпрацю Запоріжжя з міжнародними партнерами. 

Зокрема, в місті розроблено та впроваджується План сталого енергетичного розвитку Запоріжжя і міжнародний енергетичний план. Також реалізуються інші інфраструктурні проєкти, серед яких – модернізація системи водопостачання, оновлення рухомого складу електротранспорту, комплексна термомодернізація об’єктів бюджетної сфери, реконструкція мережі зовнішнього освітлення тощо.

Говорячи про енергетичну стійкість, Віктор Бондаренко зауважив, що один із основних напрямів – встановлення когенераційних газових установок, які є резервним джерелом живлення під час блекаутів і забезпечують подачу тепла та води. Лікарні оснащуються твердопаливними модульними котельнями. Будуються сонячні електростанції для критичної інфраструктури, що дозволяє економити кошти громад. Загалом для громад розподілена генерація енергії є критично важливою.

Запоріжжя тримається на людях у той час, коли міжнародні партнери часто вважають його порожнім. Про це сказала Марія Кузнєцова, заступниця з розвитку міжнародної співпраці КУ «Інститут розвитку міста Запоріжжя» Запорізької міської ради. Вона уточнила, що у Запоріжжі зараз мешкає 770 тис. людей, серед них – 150 тис. молоді, яка залишилася, та 500 тис. жителів старшого віку, які потребують всебічної соціальної підтримки.

Суспільну стійкість громади забезпечують енергетична стійкість (заходи впроваджуються разом з ПРООН), соціальна згуртованість (зокрема, забезпечення доступу до послуг через мобільний ЦНАП), безпека дітей – у місті працюють 7 підземних шкіл, 32 тис. учнів навчаються очно та вибудовують ланки соціалізації.

У Запоріжжі пошкоджено 1405 багатоквартирних будинків та 3162 приватних. Не всі з них можна відновити, але 11 вже відбудовано. Долати наслідки ворожих обстрілів допомагає співпраця з громадськими організаціями та благодійними фондами, які консультують, надають гуманітарну допомогу та евакуюють постраждалих з перших хвилин після атаки.

Марія Кузнєцова розповіла, що Запоріжжя вибудовує власну ідентичність. Молодь долучається до проєктів «Сенси міста» та «Молода столиця Європи», бере участь в опитуваннях та фокус-групах, проходить стажування в органах влади.

У виступі Тетяни Жавжарової, голови ГО «Екосенс», координаторки Ради відновлення Запоріжжя, йшлося про зелене відновлення в екосистемі суспільної стійкості. ГО «Екосенс», залучаючи європейську допомогу, створила інформаційний ресурс для поширення успішних практик, проводить численні дослідження, розробляє прикладні рішення для зеленого відновлення. Також у фокусі – узагальнення принципів стійкості для прифронтових громад.

Учасники заходу погодилися, що відповідь на складні каскадні ризики потребує міжсекторального діалогу, координації та взаємодії. Запоріжжя демонструє цей підхід на практиці.

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018 року. Стратегічними пріоритетами Платформи є зміцнення стійкості держави та суспільства, розвиток згуртованості та національної єдності. За час своєї діяльності Платформа провела понад 120 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях за участі провідних українських і міжнародних експертів у сферах миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції та соціальної згуртованості.