“Українське суспільство подорослішало”, – підсумки соцопитування на тему стійкості
27 червня 2023 року відбулася презентація соціологічного дослідження “Формула стійкості України: основні складові під час війни та у поствоєнний період”, яке провела соціологічна група “Рейтинг” на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості.
Результати дослідження представив директор соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович. Воно проводилося 6-11 червня методом CATI (телефонні інтерв’ю) серед населення України віком від 18 років на всій території за винятком тимчасово окупованих Криму та Донбасу. Всього опитано 1200 респондентів.
67% опитаних вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку, 18% – протилежної думки, ще 15% – не змогли дати оцінку. Характерно, що приблизно однаковий розподіл спостерігається в усіх регіонах України.
Основні фактори, що допомагають українцям зберігати стійкість під час війни з росією – віра в Збройні Сили України (86%) та сім’я і близькі (61%).
42% респондентів переконані, що Україна є успішною державою. Ще 40% вважають, що це скоріше так. Тобто загалом – 82%. Протилежної думки лише 16%.
56% опитаних вважають основною ознакою успішної держави сильну армію. Третина – переконана, що це розвинута економіка, верховенство права та єдність суспільства.
77% визначили, що пріоритетом розвитку після війни в Україні має бути розвиток військової промисловості, укріплення кордонів та реформування. 70% вважають пріоритетом зростання зарплат і пенсій, доступність медицини, матеріальну допомогу малозабезпеченим[1]. Інновації в державі (нові технології, енергозбереження, науку та освіту) пріоритетом вважають 44% опитаних.
Більшість опитаних (58%) зазначили, що задля перемоги готові терпіти труднощі через війну кілька років. Не готові терпіти труднощі – 11% опитаних, найбільше таких серед бідних прошарків населення (23%).
На думку респондентів, в першу чергу після війни в Україні повинні розвиватися медицина (50%), військова промисловість (46%), будівництво (43%), сільське господарство (38%) та освіта і наука (34%).
Молодь (50%) та військові і ветерани (46%) – категорії населення, які на думку більшості респондентів, найбільше сприятимуть ефективному розвитку українського суспільства у майбутньому. Трохи менше українці сподіваються на вчених та інноваторів (30%), волонтерів (26%), підприємців малого та середнього бізнесу (25%).
Збройні Сили України (82%) – інституція, котру українці вважають сьогодні найбільш ефективною. Президента України вважають найбільш ефективним 68%, волонтерів – 59%. Тільки 16% оцінюють як ефективну діяльність міських/сільських голів. Найнижча ефективність в органів прокуратури (5%) та судів (4%).
Загалом відносна більшість опитаних вважають достатніми зусилля, які докладають для розв’язання важливих питань громади, міста/села місцеві громадяни (71%), влада (55%), бізнес (50%). Головний напрямок, куди повинна спрямовувати свої зусилля місцева влада – боротьба з корупцією (51%). Вирішення господарських, комунальних проблем та допомогу армії бачать як пріоритети місцевої влади 32-34%.
Водночас сьогодні місцева влада найбільш ефективно допомагає біженцям, ВПО (43%) й у відносно меншому ступені вирішує господарські, комунальні проблеми (29%), допомагає армії (29%), відбудовує пошкоджену інфраструктуру (21%). Те, що місцева влада ефективно бореться з корупцією, на що є найбільший запит, вважають лише 5%.
69% не брали протягом останнього року участі у заходах громадських організацій та рухів, спрямованих на розв’язання важливих питань для громади, міста/села. 31% – брали участь. Натомість 82% опитаних висловлюють готовність особисто у майбутньому долучатись до розв’язання важливих питань для громади. Не готові – лише 16% опитаних.
Також високими є показники взаємодопомоги та готовності до криз. 85% опитаних зазначають, що люди в їхній громаді міста/села допомагають одне одному (лише 15% протилежної думки). 68% переконані, що їхня громада готова до надзвичайних ситуацій. 27% – протилежної думки про це.
Експертка Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Каплан розповіла про результати якісного дослідження, яке є частиною загального вивчення “української формули стійкості” й дозволяє краще зрозуміти, що зумовлює відповіді респондентів на анкету “Рейтингу”.
Відповідаючи на питання про те, що допомагає протистояти ворогові, учасники дослідження насамперед назвали ефективність ЗСУ та міжнародну підтримку. Але також дуже важливим чинником є гордість за свою приналежність до української держави. Як сказав один з респондентів, “українці нарешті повірили в себе”.
Навпаки заважає опору неспівставність ресурсів України і росії, нерішучість міжнародних партнерів, внутрішньополітична боротьба та корупція (особливо – в Міноборони та місцевій владі). Також згадувалися проросійські настрої та колаборації, причому не лише на тимчасово окупованих, але й на підконтрольних територіях.
На думку респондентів, сьогодні основою консолідації суспільства є протистояння зовнішньому ворогу. Але у майбутньому українців може згуртувати єдина та прийнятна політика відновлення країни в різних сферах. Вона повинна бути прозорою, зрозумілою, підзвітною та інклюзивною.
Також вагомий фактор стійкості у майбутньому – розвиток та посилення громадянського суспільства. Воно теж має стати більш прозорим. Зокрема, зараз людям не вистачає відкритої інформації про те, хто з ГО чим займається, аби долучитися до них або звернутися по допомогу.
Співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій окреслив декілька наративів, що випливають з результатів дослідження групи “Рейтинг”.
Очікувано респонденти максимально довіряють ЗСУ та роблять акцент на питаннях безпеки. Водночас це є викликом, адже до армії висуваються високі вимоги, а безпека стає інтегральним поняттям. Йдеться не лише про обороноздатність та відновлення територіальної цілісності, але й про економічну і людську безпеку.
Сьогодні суспільна єдність базується на високій персоніфікованій довірі до президента і необхідності чинити опір агресорові. Але стійка згуртованість – це насамперед певний образ майбутнього, який належить формувати вже зараз.
Ще один виклик – непереконлива ефективність місцевої влади у порівнянні з центральною. За місцевою владою все ще “тягнеться корупційний імідж”. Певним позитивним зрушенням може стати оновлення Державної стратегії регіонального розвитку з індикаторами стійкості регіону та індексом соціальної згуртованості.
На думку Володимира Лупація, соціологія показує відкритість українського суспільства до інновацій. Відтак адекватною реакцією Уряду має стати формування національної інфраструктури соціальних та управлінських інновацій.
Українське суспільство відклало конфлікти, проявляє відповідальність і починає замислюватися над тим, яким буде майбутнє після Перемоги. Так вважає співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко, яка вбачає позитивні тенденції у результатах опитування.
Зокрема, люди схвалюють курс, яким рухається країна, більше довіряють один одному та інституціям. Крім того, суспільство є стресостійким. Респонденти готові терпіти негаразди війни і діяти заради Перемоги. Так, показник цього – високий відсоток тих, хто вже залучений або готовий долучитися до активностей в громадах. Також, попри велику кількість біженців, у суспільстві немає великих розколів або гострих конфліктів. Навпаки, спостерігається потенціал до взаємодії.
На думку і співзасновника Національної платформи стійкості та згуртованості, політолога Олега Саакяна, соціологічне дослідження продемонструвало низку відкладених суспільних запитів. Зараз головною ознакою успішної країни більшість вважає сильну армію, але такими також має стати розвинута економіка, верховенство права та єдність суспільства. Дещо невичерпаним залишається й потенціал громадянського суспільства на місцях. Люди готові долучатися, отже громадські організації мають “йти в поля”.
“З війною подорослішав кожен з нас, але й українське суспільство загалом”, – підсумував Олег Саакян.
Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 80 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Побудова стійкості в конфлікті шляхом діалогу”.
[1] У випадках, коли сума перевищує 100%, респонденти мали змогу дати декілька відповідей.