Війна дала поштовх до перевинайдення України, – підсумки дискусії в Одесі
20 липня 2023 року в Одесі відбулася відкрита дискусія “ Надчорномор’я: трансформація регіону під впливом війни”, яку організувала Національна платформа стійкості та згуртованості.
Головне завдання заходу – обговорити нове місце українського Надчорномор’я як макрорегіону, який змінюється під впливом війни.
Модерував дискусію Анатолій Бойко, координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Одеській області.
Сьогодні необхідне повне, комплексне бачення того, куди і як рухається український Південь, зауважила співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко, відкриваючи обговорення. “Новий Південь” – це поки гіпотеза, але без розуміння, де ми є зараз, неможливо планувати майбутнє і формувати його спільне бачення.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло наголосив на тому, що регіон має посилювати стійкість, спираючись на власну спроможність, й водночас демонструвати згуртованість, яка полягає у мережевій взаємодії з іншими.
Війна нанесла Надчорномор’ю не тільки великих втрат, але й відкрила можливості перебудови у різних аспектах – від нової системи меліорації до розвитку транспорту та логістики з інтеграцією у європростір.
Перспективи відновлення напряму пов’язані з розвитком міжрегіональної співпраці. Синергії сприятимуть спільні цінності – безпека, відкритість, екологічна стійкість та ін.
На думку Євгена Глибовицького, який є експертом з довготермінових стратегій, Південь переживає процес деконструкції – він не є монолітним зсередини й водночас зазнає нового поділу на тимчасово окуповані та вільні території.
Так само як і інші регіони, Південь має інтегруватися в новий загальнонаціональний суспільний договір. Теперішні зміни дають змогу переосмислити його розвиток, але й несуть очевидні виклики. Зокрема, це питання безпеки після деокупації. Наприклад, чи має бути демілітаризованим Крим після повернення або навпаки стане військовою базою.
Динаміка розвитку Півдня залежить від того, яким буде перехідний період для деокупованих територій, де потрібно відновлювати громадянські права та проводити “когнітивну деокупацію”.
Проєктувати відновлення ще зарано, вважає головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко. Ніхто у світі не спрогнозує, коли закінчиться війна. Росія витримає “гру в довгу” – санкції не діють так, як розраховували їх ініціатори, повна ізоляція країни-агресора в глобальній економіці неможлива, а сподіватися на розвал рф – завчасно.
Отже, ми маємо виходити з того, що Україна включно з Чорним морем перетвориться на фронтірну державу, яка стримує орду від цивілізованого світу. В Чорному морі варто розмістити військові групи зі спільним командуванням країн регіону та, можливо, із залученням НАТО. Крим, на думку Андрія Клименка, стане базою стримування росії, переставши бути туристичним осередком.
Тільки зараз війна переводить макрорегіональний підхід, який до того був декларативним, у практичну площину. Таку думку висловив співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій. При цьому контури макрорегіонів змінюються: Херсонщина тяжитиме до Дніпровського регіону, а між Одеською та Миколаївською областями встановлюватимуться більш тісні зв’язки – вони не зазнали нищівних руйнувань й мають шанс відновити інвестиційну привабливість.
Формування нового профілю Півдня залежатиме від знаходження місця у зміненій війною системі розподілу праці, а також ролі макрорегіону у посиленні оборонно-промислового комплексу, бо цей напрямок є драйвером розвитку.
Також важливою є відповідь на питання, які регіональні практики або проєкти можуть бути масштабованими та як відбуватиметься міжрегіональна співпраця на рівні національних програм.
Стійкість регіону залежить від здатності до співпраці, але водночас потребує “негативної взаємозалежності”, тобто гнучкості та адаптації до змін, вважає Олександр Лайко, доктор економічних наук, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.
Економічний вимір згуртованості – це насамперед кооперація, розподіл праці в міжрегіональному вимірі, а також виявлення пріоритетів або точок зростання. Така згуртованість формується знизу догори, тобто в її основі – децентралізоване мережування громад, які гуртуються навколо розв’язання спільних проблем.
Отже, й стратегування також має бути послідовним: ОТГ – область – регіон – держава.
Сергій Данилов, заступник директораЦентру Близькосхідних досліджень, поділився результатами фокус-груп, що проводилися на деокупованих територіях Херсонської області. Найпотужнішим є запит на справедливість, насамперед – стосовно колаборантів. Проте тут є й джерело конфліктів, адже колаборація з точки зору людей не завжди дорівнює її правовому визначенню.
Так само потенційно конфліктною є вимога щодо справедливого розподілу ресурсів, яка адресується військовим адміністраціям. Загалом, впровадження цього інституту не має витісняти “дух самоврядування”. Одноосібно ухвалені рішення суперечать недавнім практикам, коли громади та їх голови у Херсонській області чинили опір ворогові.
Також актуальними проблемами області є подолання демографічного колапсу через локальні програми повернення людей та впровадження місцевої політики пам’яті.
Директорка департаменту економічного розвитку виконавчого Миколаївської обласної ради Тетяна Шуліченко розповіла про проєкти відновлення, до яких залучається громада. Йдеться про створення Майстер-плану як підґрунтя для Генерального плану Миколаєва, Стратегію розвитку Миколаївської міської територіальної громади до 2027 року та “портфельний” проєкт Mayors for Economic Growth з визначення точок зростання.
Усі вони здійснюються за підтримки ПРО ООН та супроводжуються громадськими обговореннями, експертними консультаціями і дослідженнями суспільної думки.
На думку Тетяни Шуліченко, визначення перспективи, куди рухається місто, допоможе повернути до нього активну молодь.
Завершуючи дискусію, співзасновник Національної платформи Олег Саакян зауважив, що сьогодні деконструкції зазнає вся Україна, а не тільки окремі регіони. Війна дала поштовх до “перенавийдення”держави, яка нарешті позбувається пострадянського спадку в усіх сферах – від промисловості до естетики міст.
Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 80 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Побудова стійкості в конфлікті шляхом діалогу”.