Візія майбутнього – наша точка згуртованості, –  підсумки дискусії на Львівщині

17 жовтня 2024 року у Львові відбулася регіональна платформа “Львівщина в умовах війни: виклики і джерела стійкості”. Захід організувала Національна платформа стійкості та згуртованості. 

Модерував відкрите обговорення політолог, співзасновник Національної платформи Олег Саакян. Відкриваючи дискусію, він зазначив, що стійкість не є лише метафорою, це вимірюване поняття, але ми маємо зважати не лише на обчислювані показники. Бо йдеться також про взаємодію й певний спосіб мислення. Отже, завдання подібних зустрічей – відрефлексувати український досвід стійкості в умовах повномасштабної війни.

З коротким вітальним словом до учасників звернувся міський голова Львова Андрій Садовий. 

“Кожного дня я намагаюся знаходити час для планування майбутнього. Це надає сили, щоб якісно виконувати роботу сьогодні”, – сказав він. Міський голова підкреслив, що ймовірний “перепочинок у війні” треба використати для перебудови країни.

“Не бійтеся мріяти!”, – закликав Андрій Садовий. 

Під час першої панелі учасники обговорювали ризики воєнного часу для стійкості і соціальної згуртованості у Львівській області .

Війна на виснаження висуває нові вимоги до національної системи стійкості, вважає ВолодимирЛупацій, співзасновник Національної платформи. За його словами, стійкість можливо описати через три метафори – адаптацію, самовідновлення та опірність. 

Важливо, що стійкість спирається на соціальну згуртованість, яка вимірюється за допомогою індексу SCORE. За три роки вимірювання згуртованості в Україні загальною тенденцією є падіння довіри до державних інститутів.

Експерт загадав й інші “драйвери дестабілізації”, актуальні сьогодні: крім якості державних інститутів, це тривала війна і воєнний стан, який накладає обмеження на демократичні практики та інститути, суспільний запит на справедливість, нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів, територій, ОТГ, а також інформаційні війни. 

Відповідаючи на питання, у чому джерело української стійкості, Володимир Лупацій, назвав шість компонентів – цінності демократії та свободи вибору, самоорганізація, самозахист, соціальні інновації, співпраця громадянського суспільства і влади та соціальна згуртованість. 

Задля посилення стійкості Львівщини потрібно узгодити Стратегію регіонального розвитку з Концепцією національної системи стійкості України, розробити план реалізації, систематично оцінювати загрози, впроваджувати інструменти демократії участі тощо.

У контексті нових викликів громади та регіони мають вирішувати низку завдань, зауважив Ярослав Жаліло, доктор економічних наук, заступник директора – керівник Центру економічних і соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. 

Ці завдання виникають на трьох рівнях. Перший з них – глобальний. Тут йдеться про безпеку від воєнних ризиків, стійкість енергозабезпечення та децентралізовану енергетику, врахування кліматичних змін й підтримку локального бізнесу в умовах системних ризиків.

Людський вимір передбачає відновлення людського капіталу, переформатування ринку праці, підтримку ВПО та реінтеграцію до цивільного життя ветеранів, а також врахування демографічних змін. 

Останній, організаційний, вимір складається із необхідності ширшого залучення громадянського суспільства, розвитку інститутів дорадчої демократії, використання локальної інформації для ефективного ухвалення рішень, нових напрямів міжмуніципального співробітництва.

Економіст визначив декілька рушіїв розвитку для Львівської області. Серед них кордон як “портал” євроінтеграції, виробництво будматеріалів, машинобудування як можлива smart-спеціалізація, харчова промисловість, включно з переробкою і логістикою, перебудова вугільних регіонів, а також медицина та рекреація з фокусом на реабілітацію. 

Війна внесла суттєві корективи у стратегію розвитку Львова, підтвердив Андрій Москаленко, перший заступник міського голови – заступник міського голови з питань економічного розвитку Львівської міської ради. 

Сьогодні в основі стратегії – сім пріоритетів. Насамперед це питання стійкості у забезпеченні життєдіяльності міста, наприклад, водопостачання під час потужних атак ворога. Пріоритетними також є підтримка сил оборони, допомога пораненим військовим та їх родинам, інноваційний вектор економіки, який передбачає створення індустріальних парків, логістичні рішення, підтримка релокованого бізнесу. 

Андрій Москаленко підкреслив, що стійкість і подальший розвиток неможливі без згуртованих людей, й це підтверджують приклади взаємодопомоги львів’ян під час найбільших загроз.

Друга панель дискусії була присвячена управлінській стійкості та згуртованості регіону і громад Львівщини. В ній взяли участь представники місцевого самоврядування, органів виконавчої влади і громадських організацій, які розповіли про необхідність адаптувати стратегічні завдання до викликів війни.

Так, Орест Гринів, директор департаменту економічної політики ЛОДА, зауважив, що оновлена стратегія розвитку буде ухвалена вже до лютого наступного року. В центрі уваги – безпека, збереження людського капіталу, конкурентоспроможність, євроінтеграція. Серед успішних проєктів в області – план дій щодо справедливої вугільної трансформації Шептицького мікрорегіону та створення Львівської агломерації з десяти громад, яка є партнером європейських агломерацій. 

Директорка Інституту лідерства та управління УКУ Соломія Максимович вважає, що стійкість залежить від того, чи визнає місцева влада громадськість гідним партнером для комунікації та узгодження рішень. На жаль, зараз довіра до органів місцевого самоврядування не висока, а представники громадського сектору відгукуються про владу у стилі “добре, що не заважають”. 

Проте, влада, громадськість та бізнес мають навчитися слухати і поважати один одного й зрештою домовлятися про те, що корисно для громади. 

Про взаємодію влади і громадянського суспільства також говорила Ірина Тимченко, керівниця Агенції регіонального розвитку Львівської області. Зокрема, агенція провела низку тренінгів, під час яких учасники спочатку з’ясовували, чому не виходить співпраця, а потім розробили локальні проєкти. 

В області розвивається європейське співробітництво – на думку Ірини Тимченко, згуртованість посилюється у конкурентному середовищу, бо ми хочемо довести, що “не гірші за інших”. 

Головний виклик – війна, але він відрізняється для прифронтових і тилових громад, вважає Новояворівський міський голова Володимир Мацелюх. 

Стратегія розвитку громади зазнала трансформацій після початку повномасштабного вторгнення, адже й “у тилу” життя треба адаптувати до воєнного стану. Наприклад, залучати внутрішньо переміщених осіб до розвитку громади, будувати дороги до індустріальних зон, загалом розвивати логістику тощо.

Про оновлення стратегії також сказала Тетяна Голдун, перша заступниця Пустомитівського міського голови. Вона переконана, що виклики війни – це шанс ще більше згуртувати громаду. Сьогоднішні пріоритети – безпека (камери спостереження, освітлення, укриття в закладах освіти), допомога ЗСУ та родинам захисників і захисниць, стійкість соціальної інфраструктури, розвиток міжмуніципального співробітництва, прозорість і доступність влади для громадян, адже це підвищує довіру.

На думку Тетяни Голдун, стійкість не має бути “одномоментною” й існувати винятково як відповідь на виклики війни. Її потрібно зберегти й надалі. 

Збільшення частини доходів у місцевих бюджетах – теж чинник стійкості, зауважив виконавчий директор Асоціації Місцевих Рад “Ради Львівщини” Данило Сороковий. Перспективні напрямки надходжень – міжнародна технічна допомога, яка сприяє покриттю нових видатків воєнного часу, співробітництво з містами-партнерами та укладання меморандумів з асоціаціями міст за кордоном, написання грантових заявок спільно з ОТГ, а також навчання працівників самоврядних органів ОТГ, які потребують інтелектуального капіталу.

На третій панелі обговорювалися ризики і загрози для суспільної стійкості в регіоні та шляхи їх пом’якшення. 

“Безпека – це дуже дорого, але це завдання для всіх”, – стверджує Ярослав Гуцал, заступник начальника управління організації заходів цивільного захисту – начальник відділу інженерно-технічних заходів  та оповіщення Головного управління ДСНС України у Львівській області. 

Він наголосив, що напередодні зими треба прогнозувати різні варіанти розвитку подій (наприклад, нові удари по інфраструктурних об’єктах), аналізувати ситуацію по громадах й мати реалістичну оцінку ресурсів. 

Крім того, важливо залучати приватний бізнес з його можливостями у забезпеченні водо- та енергопостачання й матеріальними резервами. Надзвичайна ситуація – не лише справа ДСНС, це наша спільна задача, переконаний Ярослав Гуцал.

Марія Щербаковська, інспектор відділу підтримки Управління головної інспекції ГУ НП у Львівській області, розповіла, що головні завдання поліції також змінюються в умовах війни. Приміром, 24 лютого 2024 року поліціантам роздали зброю для охорони прав і свобод людей, проте сигнали не доходили, бо “впав” сервер. Зараз в області працює Центр громадського реагування, який об’єднує всі служби, але до його створення довелося йти майже три роки.

Задача із забезпечення публічної безпеки і порядку стає більш актуальною через велику кількість релокованих бізнесів – Львівщина має виправдовувати довіру підприємців, захищаючи їх родини та майно. 

Доступне середовище для всіх – одна з передумов стійкості, вважає Тарас Подвірний, в.о. голови постійної депутатської комісії з питань інженерного, житлово-комунального господарства, інфраструктури та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної ради, представник Уповноваженого з прав людини у Львівській області. 

Він зазначив, що рівень інклюзії в області все ще критично низький, але вже напрацьована потрібна методологія, яка тестується в декількох громадах.

Стійкість – це про самоорганізованість, вона має проявлятися в партисипації. Таку думку висловила Оксана Дащаківська, голова регіонального офісу Міжнародного фонду “Відродження” в Західній Україні. Громадським організаціям потрібно добре розуміти контекст євроінтеграції для проєктів відновлення й дбати про власну стійкість як вміння зберігати фокус на стратегічних цілях. 

Віктор Борщевський, доктор економічних наук, завідувач кафедри державного управління УКУ, присвятив свій виступ ризикам для стійкості. Він згадав посилення соціальної фрагментації, недостатню економічну підготовку до тривалої “тилової війни”, а також неготовність розмовляти з громадами на “мові європейських вимог”. 

Наприкінці слово взяв ветеран ЗСУ. Він наголосив на тому, що у подібних заходах мають брати участь як спікери й ветерани, й діючі військовослужбовці. “Для мене стійкість і згуртованість – це про відповідальність. Коли кожен громадянин нашої країни буде відповідальним, нам потрібно буде збиратися на конференції тільки про розвиток, а не про ризики”, – сказав він.

Роблячи підсумки, Володимир Лупацій наголосив, що дискусії про стійкість, ризики та перспективи її зміцнення потрібно виводити на загальнонаціональний рівень. 

Ярослав Жаліло відзначив, що фахівці з різних сфер вже почали мислити в парадигмі стійкості. На всіх рівнях необхідні інвентаризація ризиків і оцінка ресурсів, стратегування, залучення. На думку експерта, візія майбутнього – це точка гуртування суспільства.

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 100 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Цей захід буде організований в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу.