Як допомогти громадянкам (громадянам) України, які перемістилися до країн-членів ЄС

Як допомогти громадянкам (громадянам) України, які перемістилися до країн-членів Європейського Союзу в пошуках тимчасового захисту внаслідок повномасштабної війни Росії проти України?

ПОЛІСІ.

Опис ситуації, обґрунтування потреби в реагуванні держави на виклики, спричинені масовим переміщенням громадянок (громадян) України до Європи

Першу хвилю внутрішньої міграції Україна пережила в 2014—2015 роках після початку спланованої збройної агресії Росії проти України 20 лютого 2014 року. Тоді міжнародні організації фіксували близько 2 млн внутрішніх мігрантів.

Повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року спричинило безпрецедентне переміщення українців до Європи. Кількість мігрантів в Європі (шукачів тимчасового захисту) з України вже значно перевищила кількість мігрантів із Близького Сходу та Африки.

Нині, за даними УВКБ ООН, станом на 28 березня 2023 року налічують 8 173 211 біженців з України, яких фіксують по всій Європі, з них 4 946 920 — зареєстровані для тимчасового захисту або аналогічних національних схем захисту в Європі.

Оскільки майже всі регіони України є зонами збройного конфлікту, з України до Європи продовжують виїжджати тисячі людей.

Україна з 2014 року поступово адаптує внутрішнє законодавство та адміністративну практику до умов війни, запроваджено підвищення кваліфікації державних службовців за різними аспектами теми війни.

Розширення «демографії» російсько-української війни за межі кордонів України змушує ЄС також ухвалювати відповідні рішення.

Так, у відповідь на ситуацію масового припливу переміщених з України осіб Рада Європейського Союзу ухвалила Імплементаційне Рішення (рішення від 4 березня 2022 року) до Директиви Ради 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту в разі масового припливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб і відповідальності за наслідки такого прийому (в тексті подано неофіційний переклад назви документа).

Прийняття Імплементаційного Рішення 2022 означає, що на громадянок і громадян України, переміщених до країн ЄС і які звернулися за тимчасовим захистом, поширюються гарантії негайного захисту від видворення та базові стандарти поводження з біженцями, включаючи доступ до житла, ринку праці, соціальних і медичних послуг. Системи тимчасового захисту вважають доповненням до міжнародного режиму захисту біженців і ефективно використовують як екстрену відповідь на широкомасштабне переміщення шукачів захисту.

Відгуки переміщених українських громадянок (громадян) про умови перебування в країнах ЄС, де вони шукають тимчасового захисту, сформували потребу в дослідженні практики застосування Імплементаційного Рішення 2022 в різних країнах, зважаючи на різне законодавство в цих країнах. Навіть у межах однієї країни спостерігають різну практику застосування Імплементаційного Рішення 2022, оскільки децентралізація влади та традиції місцевого самоврядування в країнах ЄС дають максимальний розсуд (свободу) місцевим органам ухвалювати рішення, зважаючи на бюджет та інтереси місцевої громади.

Деякі країни у 2022 році (після ухвалення Імплементаційного Рішення 2022) адаптували своє внутрішнє законодавство для прийняття шукачів тимчасового захисту з України (наприклад, Франція, Німеччина, Фінляндія). Проте результати огляду ситуації з громадянками (громадянами) України, які перемістилися до європейських країн у пошуку тимчасового захисту внаслідок повномасштабної війни РФ проти України (про це детально йтиметься нижче), свідчать про потребу подальшої активізації процесів адаптації національних законодавств країнами-членами ЄС.

У межах проєкту «Побудова стійкості в конфлікті шляхом діалогу», який реалізують у межах діяльності Національної платформи стійкості та згуртованості за фінансової підтримки Європейського Союзу, було підготовлено Соціологічний звіт за результатами проведення глибинних інтерв’ю з громадянками України, які перемістилися до європейських країн у пошуку тимчасового захисту внаслідок повномасштабної війни РФ проти України.

Список проблем і викликів, з якими зіткнулися українські громадянки — шукачі тимчасового захисту в країнах-членах ЄС, не є вичерпним і ґрунтується на відповідях респонденток соціологічного дослідження. Також ми не описуємо значну кількість хороших практик прийняття в громадах країн-членів ЄС шукачів тимчасового захисту з України, оскільки бачимо нагальну потребу зосередити увагу уповноважених органів ЄС, країн-членів ЄС та України саме на забезпеченні прав людини українців-шукачів тимчасового захисту.

Вирішення проблем, з якими зіткнулися громадянки (громадяни) України в процесі пошуку й отримання тимчасового захисту, та перебування в країнах ЄС у статусі шукачів тимчасового захисту, безумовно, є частиною завдань уповноважених органів країн ЄС, на яких поширюється дія Імплементаційного Рішення 2022. Тому досвід виконання Імплементаційного Рішення 2022 уповноваженими органами країн ЄС, який узагальнений у Соціологічному звіті, дав поштовх експертам та правозахисникам розробити Посібник для уповноважених органів країн-членів Європейського Союзу, які займаються питаннями надання тимчасового захисту та забезпечення належного рівня захисту громадянкам (громадянам) України, які виїхали 24 лютого 2022 року та після цієї дати з України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Разом з тим піклування та захист громадян України за кордоном є конституційним обов’язком держави Україна (стаття 25 Конституції України). Тому для органів державної влади України розроблено цей документ політики (Полісі).

Ознайомитися з текстом документу можна за посиланням.