Що на Харківщині: як живе і працює місцева громада на передньому краї війни

Харківщина перебуває на передньому краї війни. З усіма відповідними наслідками – під постійними обстрілами та бомбардуваннями, зі значними руйнуваннями та жертвами. Попри це, місцеві мешканці демонструють неабияку стійкість та винахідливість. У Харкові та області продовжує працювати бізнес. Триває відбудова багатьох об’єктів, готуються укриття для шкіл та лікарень, місцева влада шукає кошти, щоб взимку міста та села не замерзли і були з електрикою. В яких умовах живуть харків’яни і що робиться задля збереження життєдіяльності на передньому краї війни, – читайте у новому матеріалі з циклу “Життя регіонів в умовах війни”.

Сучасне ППО і закрите небо – мешканці області потребують більше безпеки

За добу по Харківщині було випущено 28 КАБів – типове щоденне повідомлення очільника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова дозволяє хоча б приблизно уявити масштаб бомбардувань регіону. Якщо раніше росіяни тероризували цивільне населення за допомогою С-300, то тепер вони все частіше використовують керовані авіаційні бомби.

На жаль, їм вдалося модифікувати технологію і тепер дальність польоту КАБів сягає 80 кілометрів. Відтак російські винищувачі можуть безперешкодно щодня випускати десятки бомб по інфраструктурі області та по житловим будинкам. Єдиною протидією може стати поява західних винищувачів F-16, які б відігнали російські літаки якомога далі від Харкова та області. Або ж додаткові батареї Patriot. А ще краще – це F-16 плюс Patriot, щоб захистити небо області від росіян.

А тим часом поки Україна шукає способи для посилення ППО, місцева влада та мешканці змушені фіксувати нові руйнування та збитки.

За оцінками місцевої влади лише в Харкові сума пошкодженого майна складає близько $10 млрд.

Удар по м.Харків

За словами мера міста Ігоря Терехова, в Харкові понівечено близько 9 тис будинків, переважно житлових. Також пошкоджено понад половину закладів освіти та охорони здоров’я. Область залишилася без електрогенерації, і це складний виклик перед всіма рівнями влади.

Безпекова ситуація в області погіршилася після нового наступу росіян у бік Харкова у травні цього року. Ймовірно, агресор планував за декілька днів пройти Вовчанськ і підійти на відстань артилерійського вистрілу до обласного центру. Однак Збройним Силам України вдалося зірвати цей задум. Фактично ворог застряв на першому етапі наступу і зараз наші оборонці потроху витісняють його з Харківщини. Однак жорстокі бої та окупація частини населених пунктів у прикордонній зоні спровокували нову хвилю вимушеної міграції. Всього з цих територій до більш безпечних громад було евакуйовано близько 12 тис. людей. Нещодавно на засіданні Ради оборони області ухвалили рішення про додаткову примусову евакуацію родин із дітьми з небезпечних для проживання населених пунктів Ізюмського, Богодухівського, Куп’янського, Чугуївського районів області.

Ще одна цифра для усвідомлення масштабів руйнувань: за інформацією обласної військової адміністрації, від початку дії програми єВідновлення станом на кінець червня від жителів Харківщини надійшло 35 190 заяв на компенсацію за пошкоджене житло. З яких наразі 19 669 заявників вже отримали грошову допомогу для ремонту житла на загальну суму понад 1,8 млрд грн.

Окрім того, постійні бойові дії вже заподіяли значну шкоду навколишньому середовищу. За інформацією Харківської міської ради, за період повномасштабного вторгнення внаслідок ворожих обстрілів міста Харкова накопичено близько 16 тис. т відходів руйнації. Також територія області залишається є однієї з найзамінованіших в Україні.

Бізнес прагне працювати – як влада намагається забезпечити для цього умови

Після усіх цих цифр і фактів може скластися враження, що на Харківщині майже не залишилося бізнесу, а економіка ледве жива. Насправді, це не так. Представники бізнесу постійно адаптовуються та продовжують працювати – розвиваються, отримують гранти та кредити, залучають інвестиції. І це заслуговує на глибоку повагу і подяку. Частина з них навпаки прагне залишитися в місті, щоб підтримати економіку регіону.

Свідченням цього є розмір сплачених податків та кількість зареєстрованих підприємств. Зокрема, у січні-червні в Харкові та області було сплачено 11,8 млрд грн єдиного внеску, або на 1,56 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2023 року. А за перші п’ять місяців цього року лише у Харкові було зареєстровано понад 5 тис ФОПів. Загалом станом на початок літа їх кількість у місті перевищувала 119 тис. осіб.

З метою не допустити відтік бізнесу міська влада Харкова скасувала податки на землю на період з квітня по червень поточного року. А Уряд дозволив обласній владі звільнити бізнес від сплати єдиного податку, орендної плати, податку на нерухоме майно та землю. І дані преференції планують продовжувати.

До того ж у червні Уряд вдвічі збільшив граничну суму грантової допомоги (до 500 тис грн) на розвиток бізнесу за програмою “Власна справа” для тих підприємців, які працюють у Харкові чи Харківській області.

І обласна і міська влада, і лідери громад області розуміють що бізнес потрібно тримати в області, інакше буде вкрай важко забезпечувати людей роботою, товарами та послугами, а також формувати відповідні місцеві бюджети.

Можливо, саме тому Харків згідно опитування став лідером національного рейтингу серед міст України, чия економіка найбільше пристосувалася до умов воєнного стану (на другому місці – Вінниця, на третьому – Луцьк). Масштаб викликів змушує бути швидшим та адаптивнішим за інших.

Наразі один з найбільших викликів, які стоять перед місцевою владою – електро- та теплопостачання. Після руйнування ТЕЦ у Харкові було вирішено зробити ставку на децентралізацію теплопостачання.

За словами Олега Синєгубова, для цього потрібно встановити близько 60 модульних твердопаливних котелень, понад 70 газових установок та понад 70 когенераційних установок.

Щоб встигнути до зими кошти та ресурси шукають всюди, куди можна дотягнутися. Зокрема, з державного бюджету у цьому році має бути виділено 6,5 млрд грн. Під час URC 2024, що відбувся у червні, Харківська міська рада домовилася з ЄБРР про кредит у 25 млн євро на підготовку до опалювального сезону. Також йде постійна робота з партнерами про поставку відповідного обладнання. Зокрема, є домовленість з Чехією про поставку 9 когенераційних установок. Додаткове обладнання обіцяє Японія. Також, міська рада у липні ухвалила виділити з місцевого бюджету додаткові 642 млн грн на відхід від центрального опалення.

Тобто, місцева влада адекватно оцінює масштаби виклику і використовує всі інструменти, щоб харків’яни не замерзли взимку та не було гуманітарної катастрофи. Ставка робиться на децентралізовану модель електро- та теплопостачання, а не на відбудову великих ТЕЦ, які можуть бути знищені однією авіабомбою чи ракетою, та й потребують величезних фінансових та часових ресурсів, яких сьогодні немає.

Що далі?

Харківщина не зупиняється і живе, навіть за таких надважких умов, як зараз. Тривають активні відновлювальні роботи у Харкові та громадах області. Хоча сам характер будівництва має свої особливості і враховує безпекову ситуацію.

У травні в обласному центрі відкрили першу підземну школу на 900 школярів.

Протягом минулого навчального року у Харкові працювала так звана метро-школа, на території станцій метро, де навчалися понад 2 тис учнів. А до початку нового навчального року мер міста Ігор Терехов обіцяє, що у Харкові буде 3-4 підземні школи. Міська влада планує побудувати такі у кожному районі міста.

Загалом в місті Харкові навчається близько 50 тис учнів і місцева влада прагне створити умови, щоб більшість дітей залишилися у місті і не виїжджали. Хоча, об’єктивно, така безпекова ситуація є дуже важкою для дитячої психіки.

Також розбудовується підземна інфраструктура інших соціальних об’єктів. За словами Олега Синєгубова, Кабмін виділив понад 218 млн грн на реконструкцію укриттів декількох лікарень у Харкові та області.

Наразі міська влада Харкова веде пошук інвесторів, за чиї кошти буде реалізований проєкт безпечного підземного містечка, який на міжнародному форумі презентувала КУ “Харківська інвестиційна агенція”. Планується, що в центральній частині Харкова буде збудоване підземне містечко зі школою, паркінгом, торговими майданчиками тощо.

Хоча інколи сам вибір об’єктів відновлення викликає багато питань у жителів та громадськості. Нещодавно багато хто з активістів звернули увагу на бажання Золочівської селищної ради відновити місцеву школу за 16 млн грн, хоча сама громада знаходиться за 10 км від кордону з агресором.

Також час від часу в мережі виставляють відео роботи комунальної техніки, яка декілька разів в день миє асфальт на дорогах і підмітає, що на фоні обстрілів для багатьох жителів міста і інших українців виглядає дивно, бо в умовах війни є більш важливі потреби. Активісти роботу комунальної техніки виставляють з тегами #ППО Харківщини, що виглядає як сумні жарти та сарказм людей, які очікували від влади вибору інших пріоритетів

На жаль, не обходять Харківщину і корупційні скандали, багато чого можна прочитати на сторінках Харківського антикорупційного центру.

Слід зазначити, що в регіоні щоденно іде боротьба з поплічниками агресора, які «зливають» ворогу важливу інформацію про розташування наших сил та стратегічних об’єктів та колаборантами, які під час окупації частини територій області допомагали встановити там російську владу. Не залишаються без уваги силових структур регіону та відповідного реагування і прихильники “руського миру”, які проводять активну роботу у соцмережах.

Насправді триває велика ідеологічна війна за свідомість людей, за право жити у вільний та незалежній Україні. І дуже багато харків’ян та мешканців області роблять все можливе, щоб її виграти. Навіть ті харків’яни, які вимушені були виїхати в інші громади чи регіони, зберігають сильний емоційний зв’язок з рідним краєм.

Саме харків’яни очолили рейтинг відчуття гордості за своє місто. На запитання про те, чи відчувають вони гордість за те, що є мешканцями свого міста, позитивно відповіли 94% респондентів-харків’ян. Також за результатами опитування, у разі загострення воєнної обстановки в місті виїхати з Харкова в іншу область чи за кордон планують лише 15%. Ще 7% опитаних збираються переїхати в інший населений пункт Харківської області, а 52% – залишитися в Харкові.

І це надихає! Бо жителі Харківщини, продовжують жити і працювати, попри 36 годинні тривоги і обстріли, сіють та збирають врожай, залишаючись самим замінованим регіоном України, вірять в Збройні сили України, в себе та в нашу Перемогу! Мабуть, саме завдяки цим людям народився вислів “Харків – залізобетон”.

Якою буде Харківщина у майбутньому, залежить не тільки від кожного харків’янина, а й від кожного українця. Наша згуртованість, взаємодопомога, моральна та емоційна підтримка, іноді добре слово або маленька дія – здатні змінювати багато речей, здатні робити фундамент для нашої Перемоги та щасливого життя в згуртованій, щасливій та заможній країні.

Автор: Діана Баринова, регіональна координаторка Національної платформи стійкості та згуртованості, голова ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування»

Джерело: Лівий берег